Це перемога України – Президент про ухвалення Закону про антикорупційний суд

7 червня 2018 року - 13:52

 

Це перемога України – Президент про ухвалення Закону про антикорупційний суд

Президент Петро Порошенко привітав ухвалення Верховною Радою України Закону «Про Вищий антикорупційний суд», назвавши це рішення історичним.

«Це є перемога. Перемога України. Перемога українського народу. Моя перемога, як Президента України. Перемога українського Парламенту на чолі з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм. Перемога українського Уряду на чолі з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом», - зазначив Глава держави.

За його словами, це рішення також є перемогою кожного народного депутата з 315, які проголосували за президентський законопроект і відкрили «зелене світло» створенню Вищого антикорупційного суду України.

«Сьогодні ми завершили формування антикорупційної інфраструктури», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент додав: «Хочу наголосити на рішучості дій української влади у боротьбі з корупцією. Бо в жодній країні світу не існує настільки рішучих законодавчих актів, які прийняті цим Парламентом і підписані мною».

«Я вважаю сьогоднішній день є історичним. Вітаю з цим вас всіх. І хочу просто по-людськи подякувати, подякувати за дуже гарний подарунок на четверту річницю мого президентства», - підсумував Глава держави.

10 травня 2018 року

Олександр Саєнко: Ми вдосконалили конкурс на вакансії держслужби

Уряд спрощує ведення господарської діяльності: скасовує дублювання документів та проставлення печатки

Уряд ухвалив пакет рішень, які значно спрощують умови ведення бізнесу

Інформаційні матеріали Кабінету Міністрів України можуть бути використані журналістами, які висвітлюють відповідну тематику, на їх розсуд. При публікації прохання робити посилання на джерело.

З повагою

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю

Секретаріату Кабінету Міністрів України

Олександр Саєнко: Ми вдосконалили конкурс на вакансії держслужби

ряд ухвалив рішення, яким вдосконалив процедуру відбору посадовців категорії «А» та фахівців з питань реформ.

Як зазначив Міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко, ці зміни дозволять зробити конкурс більш прозорим та коротким. Найважливіші з них: автоматизація перевірки професійних знань, зменшення кількості етапів, зменшення прохідного бала, мотиваційна анкета та удосконалення перевірки знання іноземних мов.

Ці зміни засновані на аналізі чинної конкурсної процедури.

«Ми детально аналізували конкурси, які проходять на нові посади в міністерствах з вересня минулого року. Окремі учасники говорили, що чинні держслужбовці мають своєрідну «фору», що відчувається під час перевірки знань профільного законодавства. Ми мінімізували людський чинник: з набранням чинності ухвалених сьогодні змін (через місяць) ця перевірка буде проходити в формі комп'ютерного тестування. Перелік тестових питань буде опубліковано завчасно на порталі вакансій career.gov.ua. Він матиме не менш ніж 100 питань на знання не більш ніж 5 нормативно-правових актів. Під час тестування комп'ютер обере для кожного кандидата 25 завдань з цього переліку», - пояснив Олександр Саєнко.

Крім того, зазначені зміни спрощують участь у конкурсі: від тестування до співбесіди успішний конкурсант має здійснити максимум 4 візити до органу, в якому проходить конкурс. «Це особливо важливо для кандидатів з регіонів», - зазначив Міністр.

«Це важливий крок для залучення на державну службу кращих з кращих. На порталі career.gov.ua з'являються нові вакансії. І нехай переможе сильніший», - підсумував Олександр Саєнко у своєму Facebook.

Ухвалені зміни набирають чинності за місяць після опублікування постанови.

Уряд спрощує ведення господарської діяльності: скасовує дублювання документів та проставлення печатки

10 травня 2018 року Уряд прийняв розроблену Мінфіном постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка скасовує необхідність проставлення відбитку печатки на документах під час подачі до органів державної влади, а також скасовує обов’язок дублювання електронних документів на папері.

У чому суть?

Законом України від 23 березня 2017 р. № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» 
скасовано обов’язок використання печаток на документах суб’єктів господарювання та передбачено адміністративну відповідальність посадових осіб державних органів за вимогу у суб’єктів господарювання наявності відбитку печатки на офіційному документі.

Крім того, чинне законодавство містить норми, які не відповідають сучасним пріоритетам щодо розвитку електронних комунікацій та є невиправдано обтяжливими для бізнесу. Як наслідок, виникла необхідність аналізу та перегляду законодавства.

Тому Мінфін розробив постанову, яка скасовує вимоги використання печаток суб’єктами господарювання (незалежно від їх наявності) під час надання інформації на запит Держфінмоніторингу; надсилання запитів до державних органів, державних реєстраторів; ведення реєстру фінансових операцій. Цією ж постановою скасовується необхідність дублювати на паперовому носії документів, складених в електронній формі.

Що це дає?

Постанова направлена на реалізацію політики дерегуляції щодо спрощення ведення господарської діяльності, зокрема шляхом скасування вимог використання печаток суб’єктів господарювання та необхідності дублювання на паперовому носії документів, складених в електронній формі. Зазначене приведе до зменшення затрат часу та коштів суб’єктів господарювання та забезпечить розвиток інформаційних ресурсів.

Уряд ухвалив пакет рішень, які значно спрощують умови ведення бізнесу

10 травня Кабінет Міністрів України ухвалив пакет рішень, які значно спрощують умови ведення бізнесу. Рішення були розроблені Мінекономрозвитку за підтримки Офісу ефективного регулювання.

Так, зокрема, одна з ініціатив Мінекономрозвитку - це запровадження ризик-орієнтованого підходу в діяльності інспекційних органів.

“99% перевірок бізнесу сьогодні фіксують порушення. Це відбувається тому, що їхня діяльність спрямована на застосування санкцій. Інспектори мають перевіряти з метою усунення правопорушень, а не накладення санкцій”, - наголосив Перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів під час засідання Уряду.

Мінекономрозвитку очікує, що реалізація ризик-орієнтованого підходу створить потужну аналітичну систему, яка функціонуватиме на основі достовірної та детальної інформації. Така система підвищить точність оцінки ступеня ризику суб’єктів господарювання та дозволить фокусуватися на перевірках найбільш ризикових підприємств. Система також забезпечуватиме споживачів інформацією про ступінь ризику конкретного виробника.

Також Уряд ухвалив Концепцію реформи інституту саморегулювання в Україні.

“Зараз бізнес фактично усунений від регулювання свого ринку, а органи державної влади витрачають значні ресурси на виконання функцій з регулювання господарської діяльності”, - наголосив Перший віце-прем'єр-міністр України.

За словами Степана Кубіва, реалізація даної концепції фактично дає старт становленню єдиної державної політики щодо саморегулювання в Україні та створює основу для діалогу зацікавлених сторін щодо нормативного врегулювання саморегулівних процесів в Україні.

До того ж Уряд скасував ряд актів, щоб зменшити навантаження на підприємства роздрібної торгівлі алкогольними напоями, торгівлі нафтопродуктами та ремонту побутової техніки в частині використання печаток. Як відомо, у минулому році було ухвалено Закон, який остаточно скасував використання печаток. Однак деякі акти КМУ досі вимагають цього. Так, зокрема, потрібна печатка на цінниках до алкогольних виробів. Досі діяла заборона приймати нафтопродукти на АЗС при невідповідності пломби на цистерні відбитку печатки на товаротранспортній накладній або обов’язкове дублювання на паперовому носії документів, складених в електронній формі і таке інше. Сьогодні всі ці вимоги були скасовані.

02 травня 2018 року

 

Прем’єр-міністр: Запроваджуємо європейську систему управління дорожньою галуззю

Кабінет Міністрів України в рамках продовження проектів масштабного оновлення дорожнього господарства України запроваджує європейську систему управління галуззю – з чітко окресленими вимогами до проведення робіт, визначенням відповідальності, формуванням дорожнього бюджету і системи контролю використання коштів. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. 

«Ми заклали фінансові основи подальшого розвитку. Це, передусім, можливості децентралізації, яка дозволяє наповнювати місцеві бюджети, а отже фінансувати дорожні проекти на місцях. А також Дорожній фонд, який забезпечує гарантоване, прогнозоване фінансування, - сказав Володимир Гройсман. -  Вперше визначена чітка відповідальність за утримання доріг і план будівництва на 5 років». 

Глава Уряду нагадав, що цього року розподіл відповідальності наступний: 123 000 км  доріг місцевого значення – відтепер пряма відповідальність обласних держадміністрацій.  За 46 985  км доріг державного значення відповідає «Укравтодор». А за 250 000 км доріг у населених пунктах відповідають органи місцевої влади, передусім муніципалітети. Окрема стаття фінансування –  2,6 млрд грн – програма безпеки доріг. 

«З минулого року ми втілюємо інженерні рішення, приміром, сповільнення руху на в’їздах у населені пункти, по деяких областях облаштовано нові підсвітлені червоно-білі пішохідні переходи, організовано пішохідні переходи із острівками безпеки, - зазначив Прем’єр-міністр. -  Всі ці вимоги прописані в програмі «500-500-1000», яка і передбачає системне будівництво безпечних переходів, острівців безпеки та розв’язок».  

Глава Уряду наголосив, що обсяги ремонту за останні 4 роки зросли на порядок. Якщо в 2014 році відремонтовано всього 120 км доріг, то в 2017-му – вже 2177 км. Якщо раніше ремонти проходили безсистемно, то зараз вони проводяться переважно за маршрутним принципом, що дає додатковий стимул   економічному розвитку цілих регіонів країни. 

«При грамотному управлінні ефект буде відчутний вже за короткий проміжок часу. А повне відновлення господарства відбудеться за 5-10 років», - додав Глава Уряду.

Розвиток інфраструктури Маріуполя - інвестиція в національну безпеку, - Володимир Омелян

1 травня 2018 року в рамках робочої поїздки до Маріуполя Міністр інфраструктури України Володимир Омелян проінспектував роботу Маріупольського морського торговельного порту, проговорив з керівництвом підприємства перспективи розвитку порту, а також провів зустріч із трудовим колективом.

Міністр інфраструктури наголосив, що розвиток інфраструктури Маріуполя є складовою національної безпеки. «Маріуполь – це прифронтове, дуже значуще для країни місто. Тому ми як держава маємо зробити для цього міста максимально можливе. Потрібно завантажити порт роботою та зберегти робочі місця. Має бути розширена його діяльність і мають бути гідні заробітні плати. Це ті завдання, які ми ставимо перед собою як Міністерство. Як колись казав Президент США Джон Кеннеді, коли приїжджав у Берлін: «Я – берлінець!». Так і я вам кажу, приїжджаючи у Маріуполь: «Я – маріуполець!» – заявив Володимир Омелян.

Очільник Міністерства інфраструктури України особливо зауважив, що необхідно приділити пильну увагу соціальним об’єктам порту Маріуполь і всіляко підтримати його працівників, щоб люди відчували себе захищеними. Але водночас треба думати про майбутнє порту.

«Порт Маріуполь – це морські ворота Донбасу та Східної України. Від ефективної роботи порту залежить продуктивна робота величезної кількості підприємств наших східних областей. Тому дуже важливо продовжувати політику диверсифікації вантажопотоків і залучення інвесторів, відпрацьовувати нові моделі державно-приватного партнерства, зокрема, концесії. Порт і місто Маріуполь мають стати точками економічного відродження українського Донбасу», – підкреслив Володимир Омелян.

Директор Маріупольського морського торговельного порту Олександр Олійник відзначив, що наразі бачить розвиток порту саме в інвестиційних проектах і подякував Міністерству інфраструктури за всіляку підтримку щодо реалізації проекту побудови нового зернового терміналу в порту.

Окремо очільник Міністерства акцентував увагу на необхідності відновлення автошляхів, які сполучають Маріуполь із іншими містами України: «Ремонт доріг - завдання номер один як Уряду, Міністерства інфраструктури, так і місцевих влад. Комфортне і швидке сполучення Маріуполя з іншими містами України - питання національної безпеки».

Стягнуто більше 1 млрд гривень аліментів державними виконавцями з початку року, – Мін’юст

Завдяки закону #ЧужихДітейНеБуває державними виконавцями з неплатників аліментів стягнуто 1,1 млрд грн. З них 355 млн грн стягнуто завдяки застосуванню встановлених Законом обмежень. Про це повідомила заступник Міністра юстиції України Світлана Глущенко.

За її словами, з початку дії законодавчих нововведень, тобто з 6 лютого, державними виконавцями винесено 118 140 постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, 119 231 - у праві керувати транспортними засобами, 119 116 - у праві користування зброєю, 119 120 постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання. Також судом винесено 528 постанов про накладення на боржника стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.

Крім того, через несплату аліментів у розшук оголосили  8 778 українців.

«На даний момент на виконанні перебуває 497,1 тис. виконавчих документів про стягнення аліментів. При цьому з початку року ця кількість зменшилась на 34,6 тис. документів, тобто на 6,5% у порівнянні з початком року», - зазначила заступник Міністра.

«Це говорить про одне: запропоновані Мін'юстом ініціативи мають реальний вплив на неплатників аліментів та сприяють більш ефективній виплаті аліментів батьками на утримання дітей», - наголосила Світлана Глущенко і нагадала, що Мін’юст проводить системну роботу для боротьби з недобросовісними батьками на території всієї України. Зокрема, відкрито публічний реєстр неплатників аліментів, у кожному регіоні оприлюднено #ДошкиГаньби злісних неплатників аліментів, сформовано окремі групи виконавців, робота яких сфокусована на виконанні судових проваджень саме по виплаті аліментів, а також створено штаби з моніторингу та контролю за станом виконання органами державної виконавчої служби рішень про стягнення аліментів.

12 квітня 2018 р.

В Анкарі завершилося 11-е засідання українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва

Нові пріоритети України в рамках Партнерства «Відкритий Уряд»: спільне творення

Павло Петренко та єврокомісар Дуня Міятович обговорили успіхи України в сфері виконання рішень ЄСПЛ

В Анкарі завершилося 11-е засідання українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва

Сьогодні, 12 квітня, в Анкарі (Турецька Республіка) завершилося 11-е засідання Міжурядової українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва під співголовуванням Першого віце-прем'єр-міністра - Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва та Міністра національної оборони Турецької Республіки Нуреттіна Джаніклі.

Учасники засідання приділили значну увагу розширенню наявних та створенню нових можливостей для збільшення торгівлі між Україною та Туреччиною.

«Завершення переговорного процесу щодо укладення Угоди про вільну торгівлю Україна-Туреччина на взаємовигідних умовах є одним із найважливіших спільних завдань. Ми також приділяємо значну увагу поліпшенню інвестиційних можливостей для турецького бізнесу, який закликаємо долучатися до приватизації в Україні, а також брати активну участь у проектах в галузі інфраструктури, енергетики, сільського господарства, промисловості, а також освіти, науки та культури», - підкреслив Степан Кубів.

Він додав, що однією з нових дуже вигідних можливостей є торговельна взаємодія Туреччина – Катар – Азербайджан – Грузія – Україна. Ця співпраця відкриє нові можливості для виробництва продукції з високою доданою вартістю, розширить транспортні потоки, зокрема, відбудеться активізація співробітництва у нафтогазовій галузі, у тому числі опрацювання питання створення українсько-катарсько-турецької робочої групи з метою вироблення механізмів і маршрутів доставки скрапленого природного газу з Катару в Україну.

Степан Кубів зазначив, що у 2017 році Туреччина посіла третє місце серед торговельних партнерів України за обсягом українського експорту товарів (5,8% загального експорту товарів з України) та перше місце серед країн Близькосхідного регіону за обсягами товарообігу з часткою 50%. Товарообіг склав $3,78 млрд (зростання на 20,1% проти 2016 року), експорт - $ 2,52 млрд (зростання на 22,9% проти 2016 року), імпорт - $ 1,26 млрд (зростання на 14,9%), позитивне сальдо - $1,26 млрд (більше ніж в 2016 році на $ 305,46 млн).

«Ми продовжуємо співробітництво у сфері інвестицій та державно-приватного партнерства, IT, інновації, сільського господарства та харчової промисловості, у сферах ветеринарії, карантину та захисту рослин, промисловості, сертифікації та стандартизації», - підкреслив Степан Кубів.

Він розповів, що серед позитивних аспектів розвитку українсько-турецького економічного співробітництва за останній період слід відзначити підвищення рівня турецьких інвестицій в українську економіку.

«Туреччина є ринком у фокусі для українського експорту згідно з Експортною стратегією. Тому важливо посилювати торговельно-економічне співробітництво, контакти «бізнес до бізнесу» та збільшувати наш експорт на турецький ринок, бо він якісно змінює країну», - розповіла заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі - Торговий представник України Наталія Микольська.

За її словами, спільна участь України та Туреччини в Регіональній Конвенції Пан-Євро-Мед сприятиме посиленню торговельно-економічного співробітництва, виробничій кооперації між обома країнами та збільшенню експорту до Туреччини.

«Лише за минулий рік експорт товарів і послуг до Туреччини склав 2,7 млрд дол. США і зріс на 456,7 млн дол. США у порівнянні з 2016 роком. Маємо й надалі посилювати торгівлю через наявні та нові інструменти», - зазначила Наталія Микольська.

У засіданні Міжурядової українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва також взяли участь представники української урядової делегації, високопосадовці Турецької Республіки, експерти та представники бізнесу обох країн.

За підсумками засідання Степан Кубів та Нуреттін Джаніклі підписали Протокол, де зафіксували ключові домовленості та результати проведення засідання Міжурядової комісії.

Довідково

Українсько-турецька міжурядова економічна комісія утворена для посилення взаєморозуміння щодо основних принципів та процедур роботи та відповідно до статті 10 Угоди про торговельно-економічне співробітництво між Урядом України та Урядом Турецької Республіки, яка укладена 4 травня 1992 року.

Комісія має 7 робочих органів за напрямками співпраці: сільське господарство, туризм, чорна металургія, транспортні проекти, наука, промисловість, технології, паливно-енергетичний комплекс, державно-приватне партнерство.

Павло Петренко та єврокомісар Дуня Міятович обговорили успіхи України в сфері виконання рішень ЄСПЛ

Міністр юстиції Павло Петренко в рамках робочої поїздки до Копенгагена (Данія) провів зустріч з Комісаром з прав людини Ради Європи Дунею Міятович, в ході якої було обговорено успіхи України у сфері виконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). В зустрічі прийняв участь заступник Міністра юстиції України – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

За словами очільника Мін’юсту, Україна лише після Революції Гідності почала серйозну послідовну роботу, спрямовану на виконання тих судових рішень, які роками виносилися Європейським судом з прав людини на користь українських громадян.

Він нагадав: у спадок від попередньої влади новій команді Міністерства юстиції залишилося понад 3000 невиконаних рішень Європейського суду з прав людини. Фактично дві третини загальної суми компенсації було присуджено за часів президентства Януковича – з 2010 по 2014 рік. Це пов’язано з надмірним популізмом тодішньої української влади, яка підвищували рівень соціальних виплат, фактично не маючи на це коштів у бюджеті.

Він наголосив, що станом на кінець 2017 року було повністю погашено заборгованість за тими справами, які вже розглянув ЄСПЛ і присудив виплату громадянам України справедливої сатисфакції.

«За даними офіційної статистики, з 2006 року до початку 2014 року державою було сплачено 409 млн грн. За останні 3 роки, коли ми почали реалізовувати програму погашення боргів за рішеннями ЄСПЛ, сплачено 1,4 млрд грн», - зазначив Міністр юстиції.

Більше того, з приходом нової команди до Міністерства юстиції представники нашої держави у ЄСПЛ нарешті почали реально захищати права держави. Адже дуже часто суд виносив рішення на користь позивача лише через те, що держава не була гідно представлена на відповідних засіданнях. Також значної економії коштів та пришвидшення розгляду справ в суді вдалося досягнути завдяки практиці дружніх врегулювань та односторонніх декларацій, які були рекомендовані країнам Ради Європи до активного застосування Інтерлакенською декларацією (2010 року) та Ізмірською декларацією (2011 року).

«За період з 2014 по кінець 2017 року Європейський суд з прав людини розглянув позовів проти України на суму 2,34 млрд євро. Завдяки послідовній та аргументованій позиції захисників Міністерства юстиції суд зобов’язав Україну виплатити за цими справами усього 48 млн євро. Економія становить 2,29 євро млрд, або понад 98% від заявлених позивачами сум», - заявив Іван Ліщина.

При цьому держава у особі Мін’юсту почала в судовому порядку стягувати кошти, витрачені на сплату за рішенням ЄСПЛ, з реальних винуватців. Нині вже подано 199 позовів про відшкодування збитків державі до установ та підприємств, які порушили права українських громадян. Загальна сума цих позовів перевищує 1 мільярд гривень.

«Позови майже на 68 млн грн вже задоволені. Інші перебувають на стадії розгляду», - додали представники Мін’юсту.

Міністр юстиції зауважив, що нині в Україні тривають реформи, які покликані забезпечити виконання на національному рівні всіх прав та свобод громадянина, які викладені в Конвенції з прав людини та її протоколах.

«Важливою складовою цього процесу є судова реформа, яка забезпечить громадян справедливими рішеннями, які виносяться у розумні строки. З іншого боку – невід’ємною частиною забезпечення доступу до правосуддя є розвиток нашої системи безоплатної правової допомоги. Вона дає можливість навіть найбільш вразливим соціальним групам захистити свої права у суді як у кримінальних, так і у адміністративних та цивільних справах», - сказав очільник Мін’юсту.

Учасники зустрічі наголосили на необхідності продовжувати запровадження змін, які дадуть можливість українським громадянам отримувати повну сатисфакцію на національному рівні, не звертаючись за захистом своїх прав до міжнародних інституцій.

«Маємо багато спільних позицій щодо виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини та подальшого удосконалення процедур в середині держави, які дадуть змогу уникати звернення з боку наших громадян до міжнародних судів», - резюмував Павло Петренко.

Нові пріоритети України в рамках Партнерства «Відкритий Уряд»: спільне творення

12 квітня 2018 р. у Клубі Кабінету Міністрів України відбувся захід «Партнерство «Відкритий Уряд»: визначення пріоритетів України на 2018 – 2020 роки».

Під час свого виступу на тему  «Відкритий Уряд»  в Україні: досвід партнерства» Державний секретар Кабінету Міністрів Володимир Бондаренко наголосив, що для нього особисто дуже важливою є готовність інститутів громадянського суспільства брати на себе відповідальність за розроблення та виконання заходів у рамках Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд». «Секретаріат Кабінету Міністрів відкритий до партнерства з громадськими експертами і прагне налагоджувати урядово-громадську співпрацю», – підкреслив Володимир Бондаренко.

Державний секретар Кабінету Міністрів також повідомив, що на початку року вже відбулися відкриті засідання робочих груп Координаційної ради з провадження Ініціативи в Україні, які напрацювали низку пропозицій. Крім того, мають відбутися обговорення в регіонах.

 «Пропозиції до плану дій на 2018 – 2020 роки формуються в контексті Цілей сталого розвитку, що сприятиме прискоренню виконання Україною зобов’язань у рамках Порядку денного сталого розвитку 2030», – зазначив Володимир Бондаренко.

У заході також взяли участь Міністр Кабінету Міністрів, співголова Координаційної ради з питань реалізації Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» Олександр Саєнко, заступник директора Представництва Програми розвитку ООН в Україні Блерта Чела, фахівець з реалізації програм відділу підтримки міжнародної Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» Хелен Турек, стратегічний радник міжнародного фонду «Відродження» Тарас Качка, члени Координаційної ради з питань реалізації Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», представники органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства.

Співголова Координаційної ради з питань реалізації Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» від громадськості, менеджер проектів урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Олеся Архипська зазначила, що на сьогодні Україна не лише переймає досвід інших країн, але й може ділитися власним, зокрема, щодо впровадження відкритості політики, розвитку публічних закупівель, відкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників підприємств.

Серед пріоритетів для України на 2018 – 2020 роки Олеся Архипська назвала розбудову довіри: «Довіра має будуватися не тільки зі сторони громадянського суспільства до Уряду, але і навпаки: Уряд має довіряти громадянському суспільству».

Хелен Турек, фахівець з реалізації програм відділу підтримки міжнародної Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», у своєму виступі підкреслила, що в пріоритетах України на 2018 – 2020 роки повинні залишатися деякі впроваджувані зараз реформи, які особливо важливі для країни, зокрема реформи, направлені на боротьбу з корупцією. Крім того, вона підкреслила, що важливо проводити моніторинг стану виконання реформ і бачити реальний діалог між суспільством і владою. 

Заступник директора Представництва Програми розвитку ООН в Україні Блерта Чела наголосила, що ПРООН підтримує Ініціативу від часу її започаткування у 2011 році. За її словами, це дало змогу спостерігати динаміку розвитку. «Ми раді бачити реальний прогрес щодо відкритості Уряду», – підкреслила Блерта Чела. Вона додала, що Представництво ПРООН сприятиме тому, щоб якомога більше учасників було залучено до розробки нового плану дій з впровадження Ініціативи. «Ми налаштовані на тісну співпрацю з Урядом та іншими зацікавленими сторонами, щоб посилити відкритість Уряду та забезпечити вирішення нагальних потреб, які існують в суспільстві», – зазначила вона.

Тарас Качка, стратегічний радник міжнародного фонду «Відродження», переконаний, що крім плану дій, який зараз розробляється, потрібно звернути увагу на контекст реформи державного управління, а саме на впровадження нових підходів до прийняття урядових рішень.

«Можливість далі розвивати відкритість Уряду буде залежати від того, наскільки ця відкритість перекладається на якість формування політики», – зазначив Тарас Качка і додав, що Ініціатива, яка сьогодні обговорюється, є одним із важливих елементів більш широкої реформи урядування.

Оскільки Урядом розпочато підготовку дворічного плану дій з впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2018 – 2020 роках, учасникам заходу було запропоновано взяти участь в інтерактивному опитуванні щодо реалізації Ініціативи, а також голосуванні щодо визначення пріоритетних Цілей сталого розвитку для формування нового плану дій. Подальша дискусія щодо нових зобов’язань України в рамках Ініціативи відбулася в форматі світового кафе.

3 квітня 2018 року

ДБР оголосило конкурси на 455 посад до семи територіальних управлінь

Державне бюро розслідувань оголосило конкурси на зайняття 455 посад до семи територіальних управлінь, які розташовані в містах Києві, Львові, Хмельницькому, Миколаєві, Мелітополі, Полтаві, Краматорську. До кожного територіального управління оголошено конкурс на 65 посад.

Таким чином, усього у ДБР тривають конкурси на 701 посаду. Прийом документів на 27 керівних посад закінчився 2 квітня. До 11 квітня триває прийом документів на 219 посад центрального апарату.

Зазначимо, що у вимогах до кандидатів на посаду слідчого територіального управління за квотою «в» (кандидати, які протягом останнього року не працюють на посаді слідчого в державних органах), відсутній стаж роботи. Обов’язковою є вимога щодо вищої юридичної освіти.

«У вимогах до кандидатів на посаду слідчих територіальних управлінь за квотою «в» ми вирішили скасувати стаж роботи. Ми це зробили для того, щоб залучити до ДБР талановиту молодь, випускників вищих навчальних закладів, дати можливість їм будувати новий правоохоронний орган», – зазначив Директор ДБР Роман Труба.

Усього у центральному апараті та семи територіальних управліннях передбачено 383 посади слідчих. Із них 152 посади – у центральному апараті та 231 посада – у семи територіальних управліннях. Для 147 кандидатів на посади слідчих територіальних управлінь не вимагається стаж роботи.

Умови проведення конкурсу та перелік посад доступні за посиланням.  Кандидати можуть подавати документи з 10 по 24 квітня включно.

Нагадаємо, що згідно з діючим законом «Про Державне бюро розслідувань» внутрішні комісії Бюро проводять конкурси на не керівні посади. Конкурс на посади керівників управлінь, відділів, секторів, всіх працівників управління внутрішнього контролю, а також директорів територіальних органів проводить зовнішня комісія. Наразі у Верховній Раді зареєстровано законопроекти, якими пропонується змінити цю норму.

9 ВНЗ беруть участь у проекті «Врахування гендерних питань у навчальних програмах навчальних закладів сектору безпеки і оборони України»

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе взяла участь у відкритті пілотного проекту «Врахування гендерних питань у навчальних програмах навчальних закладів сектору безпеки і оборони України» у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС.

Проект, започаткований Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та «ООН Жінки», триватиме 2 роки. Для початкового етапу його реалізації обрали 9 навчальних закладів сектору безпеки і оборони. Під час фахових дискусій учасники мають обговорити, визначити та погодити шляхи включення гендерних підходів до системи підготовки і підвищення кваліфікації особового складу сектору безпеки та оборони України.

За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, результатом цієї роботи має стати посібник чи збірка методичних матеріалів для користування персоналом та у навчальних закладах складових сектору безпеки і оборони, а також розроблення навчальних програм з гендерної тематики.

Під час свого виступу Віце-прем’єр-міністр звернула увагу присутніх на проблеми, виявлені за результатами дослідження «Оцінка гендерного впливу на сектор безпеки та оборони України», яке було проведене минулого року за участі міжнародних експертів. «Три основні стратегічні документи – Стратегія національної безпеки, Воєнна доктрина та Стратегічний оборонний бюлетень, які мають вирішальне значення для планування та спрямування процесу реформ сектору безпеки та оборони, є «гендерно сліпими», тобто у цих документах жодним чином не прописані вимоги щодо впровадження державної політики забезпечення гендерної рівності у секторі безпеки та оборони України», - сказала вона.

У цьому контексті надзвичайно важливим є виконання Річної національної програми співробітництва України з НАТО на 2018 рік, яку минулого тижня затвердив Президент. Цьогорічна програма побудована за оновленим принципом та структурою. Зокрема, у Програмі тепер міститься окрема глава, присвячена гендерним питанням (2.1.3) – «Забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у секторі безпеки і оборони України».

Своє вступне слово Іванна Климпуш-Цинцадзе завершила цитатою чотириразового президента США Франкліна Рузвельта: «Єдиною перешкодою для здійснення наших планів на завтра можуть бути наші сьогоднішні сумніви».

У заході взяла участь також Голова офісу «ООН Жінки» в Україні Анастасія Дівінська, Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко, заступники міністрів оборони, внутрішніх справ і освіти, а також представники центральних апаратів міністерств та відомств силового блоку, навчальних закладів Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії, Національної поліції, Державної прикордонної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій і Служби безпеки України.

МОН оприлюднило максимальні обсяги держзамовлення на прийом до закладів вищої освіти у 2018 році

МОН оприлюднило максимальні обсяги держзамовлення на прийом до закладів вищої освіти у 2018 році.

Відтепер усі вступники можуть переглянути інформацію, скільки місць для прийому за держзамовленням зможе виділити кожен виш, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки, на 2018 рік. Відповідний документ розміщено на сайті МОН у розділі «Вступна кампанія-2018».

Загалом у ньому зібрано інформацію про програми бакалаврату та магістратури  зі 161 ЗВО з усіх регіонів України.

Це, зокрема, ліцензійний обсяг – скільки загалом вступників на спеціальність чи спеціалізацію може прийняти заклад; максимальний обсяг прийому абітурієнтів на місця держзамовлення та кваліфікаційний мінімум – скільки щонайменше «бюджетників» має бути на спеціальності, щоб заклад здійснив їх набір.

«Пороги» максимуму і мінімуму бюджетних місць на кожну спеціальність встановлюються вишами в зв’язку з тим, що в Україні вступ на бакалаврат та деякі спеціальності магістратури здійснюється за широким конкурсом.

Широкий конкурс передбачає, що бюджетне місце надається не конкретному ЗВО, а йде до закладу за вступником з найкращими балами. Тому максимальний обсяг відображає, скільки найбільше таких вступників зможе прийняти виш на певну спеціальність, а кваліфікаційний мінімум показує, скільки вступників з найкращими балами мають обрати навчання за конкретною спеціальністю у виші, щоб на цю спеціальність взагалі відбувся набір «бюджетників».

У межах системи широкого конкурсу виш може як отримати максимальний обсяг місць держзамовлення, передбачений документом, так і не отримати жодного бюджетного місця.

Також в документі зазначено, скільки максимально вступників зможе прийняти виш за квотою 1 – на основі вступних іспитів, та квотою 2 – для вступників за спрощеною процедурою з окупованих територій. Всі цифри подані в розрізах денної та заочної форми навчання.

Нагадуємо, що цього року реєстрація електронних кабінетів вступників на основі повної загальної середньої освіти буде відкрита 2 липня, а прийом заяв та документів розпочнеться 12 липня.

Прийнятий закон 6466 – новий потужний поштовх децентралізації та створення нових великих тергромад, - Геннадій Зубко

Прийняття парламентом в цілому надважливого та ключового законопроекту – 6466 «Про внесення змін до закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» дасть можливість територіальним громадам міст обласного значення приєднуватися до спроможних ОТГ інших територіальних громад без проведення перших виборів до міської ради. Також, закон прирівняв територіальні громади міст обласного значення до спроможних ОТГ.

Так прокоментував прийняття закону Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

За його словами, ухвалення законопроекту очікувало майже 25 мільйонів людей, які проживають у 150 містах обласного значення та близько 1000 навколишніх територіальних громад.

«Прийнятий закон значно активізує процес добровільного приєднання до територіальних громад міст обласного значення інших територіальних громад. Також він стане новим сильним поштовхом децентралізації публічної влади та створення нових великих територіальних громад», - зазначив Геннадій Зубко.

Віце-прем’єр-міністр подякував народним депутатам за децентралізаційні закони, які були ухвалені Парламентом з 2015 року. «Завдяки цим рішенням люди отримали можливість не тільки приймати рішення, а й реалізовувати їх», - підкреслив урядовець.

 

30 березня 2018 р.

 

Глава Уряду: В квітні всі військові пенсіонери отримають доплати до пенсій за січень-березень  

Головне для України - економічна стабільність в умовах агресії РФ, - Геннадій Зубко

Понад 100 тисяч українців підписали декларації з лікарями

Геннадій Зубко: Залишення держкоштів на місцях – реальна боротьба з корупцією

Чи будуть у школах зберігатись медкартки: детально про скасування форми № 026/о

До уваги аграріїв! Термін подання документів для отримання дотації на корів продовжено до 1 травня

Інформаційні матеріали Кабінету Міністрів України можуть бути використані журналістами, які висвітлюють відповідну тематику, на їх розсуд. При публікації прохання робити посилання на джерело.

З повагою

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю

Секретаріату Кабінету Міністрів України

Глава Уряду: В квітні всі військові пенсіонери отримають доплати до пенсій за січень-березень  

У квітні всі військові пенсіонери відповідно до рішення Уряду отримають доплати до пенсій за січень-березень, а з травня Уряд розпочинає системну виплату вже підвищених військових пенсій. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Він провів нараду з Міністром соціальної політики Андрієм Ревою з метою оцінити поточну ситуацію в системі пенсійного забезпечення військовослужбовців.

«Я обіцяв військовим пенсіонерам, що ми розпочнемо підвищення пенсій. І ми це робимо. Головне, що ми врахуємо і січень, і лютий і березень. Питання чутливе – хотів би, аби з цим рішенням ми дійшли до кожного військового пенсіонера і віддали належне, - сказав Володимир Гройсман. - Важливо, аби до травня всі виплати були здійснені в повному обсязі. А з травня ми маємо вийти на системність підвищених виплат. Люди чекають». 

У свою чергу Міністр Андрій Рева повідомив, що відповідно до рішення Уряду середній розмір підвищення пенсій – 1500 грн. «Все буде проходити в плановому режимі. Немає сумнів, що поставлені завдання будуть виконані», - додав Андрій Рева.

Довідково

Рішення про підвищення пенсій військовим пенсіонерам є наступним кроком впровадження пенсійної реформи в Україні. Наприкінці 2017 року Уряд напрацював рамковий проект закону з цього питання і передав його до подальшого опрацювання в Раду національної безпеки та оборони, адже будь-які питання військового спрямування згідно з законодавством потрібно погоджувати з цим органом. Разом з тим обговорення документа потребує часу. Саме тому, в лютому Уряд схвалив рішення, яке дозволило розпочати процес підвищення військових пенсій. Рішення є тимчасовим і діятиме до моменту ухвалення закону, який закріпить не тільки системне підвищення пенсій військовим, а й окреслить систему пенсійного забезпечення для військових, які сьогодні проходять службу у силових органах.

Пенсійний фонд з другої половини березня розпочав виплати перерахованих пенсій військовослужбовцям. Пенсії будуть підвищуватись поетапно. На першому етапі, починаючи з 1 січня 2018 року, пенсії для військовослужбовців підвищаться в середньому на 1500 грн. З 1 січня 2019 року пенсії зростуть у середньому ще на 750 грн. І з 1 січня 2020 року – ще в середньому на 750 грн. Таким чином, за два роки військові пенсії зростуть приблизно удвічі. Зараз середня пенсія військових складає 2898,41 грн.

Головне для України - економічна стабільність в умовах агресії РФ, - Геннадій Зубко

Сьогодні Уряд займається соціальними питаннями, і в першу чергу, щодо збільшення доходів і достатку українців. Це підвищення якості надання послуг у різних сферах, створення необхідної інфраструктури і, це один з інструментів нівелювання радикальних настроїв у суспільстві.  Про це в ефірі телеканалу  «112 Україна», заявив Віце-прем'єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Ми працюємо над тим, щоб країна стала економічно стабільною в умовах агресії РФ. Тільки за минулий рік в Україні було відкрито 62 нових виробничих підприємства, і це, в свою чергу, є показником притоку інвестицій в країну. Найбільше інвестори зацікавлені у Центральній Україні. Крім того, велика кількість міжнародної фінансової допомоги надходить і на схід країни», - зазначив Геннадій Зубко.

За словами Віце-прем’єр-міністра, наразі західні області України більше за інші регіони відчувають дефіцит кадрів через трудову міграцію в країни Європи. «Поряд з російською військовою агресією і загрозою терористичних актів всередині країни - питання фінансової стабільності і відтік людського ресурсу також є одними з головних питань країни», - зауважив він.

«Сьогодні ми напрацьовуємо карту регіонального розвитку України з точки зору принципів галузевого розвитку, що в першу чергу сприяє конкуренції між областями. Є лідируючі області із залучення інвестицій до легкої, переробної і деревообробної промисловості або в напрямку надання послуг. Це та карта, яка дозволяє інвестору чітко зрозуміти, який регіон для нього є найбільш привабливим», - підкреслив Геннадій Зубко. 

Віце-прем’єр-міністр нагадав, що Уряд затвердив розроблену Мінрегіоном  нову методику вимірювання соціально-економічного розвитку регіонів, відтепер він оцінюватиметься за двома основними індикаторами – індекс регіонального людського розвитку та індекс конкурентоспроможності. «Розрахунок індексу регіонального людського розвитку здійснюється за показниками: довге та здорове життя, добробут і гідна праця, освіта. Методика розрахунку індексів конкурентоспроможності регіонів передбачає стандартизацію показників і застосування вагових коефіцієнтів відповідно до рівня розвитку регіону. Джерелом інформації для розрахунку ІКР є дані державної та галузевої статистики, а також дані опитувань», - повідомляв Геннадій Зубко.

Понад 100 тисяч українців підписали декларації з лікарями

Національна кампанія з вибору лікаря розпочнеться з другого квітня. Водночас процес підписання декларацій з терапевтами, педіатрами та сімейними лікарями розпочався ще минулого року, під час тестового режиму роботи електронної системи охорони здоров’я. На сьогодні у системі зареєстровано уже 106 тисяч декларацій.

Обрати свого лікаря – означає визначитись з терапевтом, педіатром чи сімейним лікарем, якому ви готові довірити своє здоров’я. Підписуючи з ним декларацію, ви повідомляєте державу, що гроші за ваше обслуговування НСЗУ має направляти саме у той заклад, в якому працює вибраний вами лікар.

Національна кампанія з вибору лікаря, що розпочнеться у квітні, не має визначеного строку: вона триватиме доти, поки усі українці не визначаться зі своїми лікарями. Тож ви зможете підписати декларацію як у квітні, так і у червні чи жовтні. Водночас, зверніть увагу, що лікарі можуть обслуговувати певну кількість пацієнтів: сімейний лікар – 1 800, терапевт – 2 000, педіатр – 900.

Як підписати декларацію з лікарем і які документи потрібні – читайте тут: https://goo.gl/3hxtmx.

Ви не мусите обирати лікаря за місцем прописки чи проживання. Ці та інші правила чітко окреслені в Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затвердженому наказом МОЗ України.

Інший важливий документ – Порядок надання первинної медичної допомоги – дає чіткий перелік  послуг, які надаватиме терапевт, педіатр і сімейний лікар, вводить сервісні вимоги для медзакладів «первинки», і  формує нову культуру взаємодії лікаря і пацієнта.

Геннадій Зубко: Залишення держкоштів на місцях – реальна боротьба з корупцією

Централізована система управління, яка існувала в Україні 25 років, гальмувала повноцінний та самостійний розвиток регіонів. Кошти на місцеве самоврядування надавались через окремі програми, і такі процеси породжували корупційні явища. Тому розпочата в 2014 році реформа децентралізації і відповідно передача повноважень та фінансових ресурсів державних коштів місцевому самоврядуванню – це реальна боротьба з корупцією. Про це в ефірі телеканалу «112 Україна» заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Перший раз за всю історію незалежної України, власні доходи місцевих бюджетів за 2017 рік склали 192 млрд грн. Це означає, що кошти вже не піднімаються на центральний рівень, і є свідченням конкурентоспроможності регіонів. Сьогодні в країні вже сформовано 725 об’єднаних територіальних громад, які мають власні кошти, повноваження, і головне, відповідальність за свою громаду та якість життя її мешканців», - зазначив Віце-прем’єр-міністр.

За його словами, реформа децентралізації вже вийшла на такий етап, коли кількість громад вже не є основною ціллю. Зараз головне – якість! «Якість надання послуг у різних сферах та якість життя людей у громадах – саме тут мають відбутись кардинальні зміни – у сфері адміністративних послуг, освіті, медицині, безпеці громадян. Для цього необхідна синергія дій держави та зусиль самих громад. Держава та Мінрегіон дає громадам необхідні умови та інструменти, у свою чергу громади повинні правильно користуватись цими можливостями та інструментами», - підкреслив Геннадій Зубко.

Нагадаємо, раніше Віце-прем’єр-міністр заявляв, що у 2017 році 366 ОТГ, утворені у 2015-2016 роках, функціонували вже як окремі суб’єкти міжбюджетних відносин. 159 ОТГ, об’єднаних у 2015 р, отримали 4,4 млрд грн власних надходжень. Із розрахунку надходжень на 1 мешканця, середній показник по цих громадах склав 3170 грн, що в 4,6 рази більше, ніж він був у 2015 році. У 207-ми ОТГ, які об’єдналися у 2016-му, власні надходження до їхніх бюджетів за 2017 рік склали 4,9 млрд грн, що у розрахунку на 1-го мешканця становить 2844 грн і є в 3 рази більшим від аналогічного показника за 2016 рік.

Чи будуть у школах зберігатись медкартки: детально про скасування форми № 026/о

іністерство охорони здоров’я України скасувало форму № 026/о «Медична карта дитини (для дошкільного та загальноосвітнього навчальних закладів)». Це означає, що відтепер у школах та дитсадках не зберігатимуться медичні дані дитини.

При вступі до дитсадка не потрібно надавати медичну картку особливої форми - достатньо довідки від педіатра чи сімейного лікаря, що дитина здорова. При вступі до школи - довідку від лікаря, що дитина пройшла профілактичний огляд. Якщо дитина хворіє, то лікар може зробити відповідний запис зі згоди батьків.

Чому медкартки не можуть зберігатись у школах та садках?

«Медична карта дитини» (форма № 026/о), яка раніше зберігалася у школах та дитсадках, скасована: дані про стан здоров’я дитини не можуть бути відкритими і зберігатися поза межами медзакладу.

Право на медичну таємницю гарантує ст. 39-1. Закону України «Основи Законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII. «Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта», - йдеться у Законі. Тож дані про стан здоров’я дитини можуть міститися виключно у «Історії розвитку дитини № ___» (Форма № 112/о ) - медичній картці, яка зберігається у закладі охорони здоров’я.

Яка довідка потрібна для відвідування дитсадка?

Для відвідування закладу дошкільної освіти батькам достатньо надати довідку з засвідченням факту, що дитина здорова. Таку довідку надасть педіатр або сімейний лікар закладу охорони здоров’я, в якому спостерігається дитина. Якщо дитина має певне захворювання, то за рішенням одного з батьків або іншого законного представника дитини, у цій довідці може бути зроблено відповідний запис. Відповідно медичні працівники закладів дошкільної освіти володітимуть необхідною інформацією про стан здоров'я дитини.

Нагадаємо, що оглядати дітей до 3-х років має лише педіатр або сімейний лікар. Додаткові огляди лікарями-спеціалістами та додаткові обстеження (лабораторні, інструментальні тощо) здорової доношеної дитини віком до 3 років проводяться тільки за показаннями, обґрунтованими письмово в історії розвитку дитини (ф. №112о.), за умови поінформованої згоди батьків (опікунів, піклувальників) або їх законних представників.

Яка довідка потрібна для відвідування школи?

Перед вступом до школи дитина має пройти профілактичний огляд. Після медогляду видається для надання медичному працівнику загальноосвітнього навчального закладу Форма № 0 086-1/о “Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов'язкового медичного профілактичного огляду”. У разі, якщо дитина має певне захворювання, то за рішенням одного з батьків або іншого законного представника дитини, в цій довідці може бути зроблено відповідний запис. Відповідно, медичні працівники шкільних навчальних закладів володітимуть необхідною інформацією про стан здоров'я дитини.

Про форми для профілактичних щеплень

Усю інформацію про проведення вакцинації чи ревакцинації, а також здійснення туберкулінових проб лікарі чи медсестри фіксують у "Карті профілактичних щеплень" (форма № 063/о). "Карта профілактичних щеплень", яка містить. Цю форму ведуть в амбулаторно-поліклінічних, виховних і навчальних закладах. Відповідно, довідка про проведені щеплення, що містяться у формі № 063/о, дає змогу медичним працівникам освітніх закладів бути ознайомленими з наявністю чи відсутністю щеплень у конкретної дитини.

Інших довідок, крім зазначених вище, заклади дошкільної та шкільної освіти не мають права вимагати. Відповідний лист-роз’яснення уже надіслано у Міністерство освіти і науки.

До уваги аграріїв! Термін подання документів для отримання дотації на корів продовжено до 1 травня

Рішенням Уряду подовжено термін подання документів до 1 травня для отримання 1500 гривень на корову в рік. Пролонгація термінів надасть можливість скористатися державною підтримкою максимальній кількості аграріїв.

Відповідні зміни були внесені до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва. Раніше граничний термін подання документів був 1 квітня.

Відтепер для отримання дотації за корів аграрії, які є юридичними особами, подають до 1 травня (станом на 1 січня) та до 1 жовтня (станом на 1 липня) до Мінагрополітики такі документи:

- заявку (в електронному та паперовому вигляді);

- довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

- копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня та 1 липня поточного року;

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів.

Комісія Мінагрополітики до 15 травня та до 15 жовтня поточного року на підставі поданих документів визначає обсяг дотації за утримання корів за кожним суб’єктом господарювання та приймає рішення про включення їх до реєстру.

Міністерство протягом п’яти робочих днів затверджує розподіл бюджетних коштів між суб’єктами господарювання та не пізніше 5 червня та 5 листопада поточного року спрямовує відповідні суми на їх банківські рахунки. Дотація на корову в рік сплачується двома частинами по 750 гривень.

Детальніше з програмами державної підтримки можна ознайомитися за посиланням.

Україна приєдналася до всесвітньої ініціативи «Громада, дружня до дітей та молоді», - Володимир Гройсман

Україна приєдналась до започаткованої Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) всесвітньої ініціативи «Громада, дружня до дітей та молоді». Відповідний Меморандум був підписаний сьогодні в Києві між Урядом України, Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та партнерами ініціативи. Ініціатива працює з 1996 року і до неї залучені муніципалітети понад 30 країн світу на всіх континентах.

Коментуючи визначну подію, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголосив, що діти – безумовний пріоритет Уряду.

«І сьогодні ми відкриваємо нові можливості для створення умов для розвитку та самореалізації дітей та молоді в українських громадах», - сказав Глава Уряду.

Він нагадав, що Кабінет Міністрів вже зараз працює над системою соціального захисту дітей. Мова про ініціативу ліквідації черги в дитячі садки до 2020 року, про фінансування регіональних проектів розбудови й розвитку спортивної інфраструктури для дітей та юнацтва, про виділення цього року 1 млрд грн на переоснащення початкової школи, про збільшення зарплат вчителям – за два роки на 75%.

У великій нагоді є досвід, який свого часу реалізували в регіонах, передусім у Вінниці, де ініціатива «Вінниця – місто дружнє до дітей» реалізовується з 2009 року. Всі рішення, які ухвалюються в місті, перевіряються на предмет можливостей для повноцінного фізичного і духовного розвитку дітей та молоді. Причому до напрацювання потрібних рішень залучаються діти.

«Свого часу у Вінниці ми стали залучали дітей до ухвалення важливих рішень, створювали інститут дитячих омбудсменів. Спільно вирішували, як створити, приміром, систему транспорту, як вирішити питання безпеки, яке є ключовим. Саме тому, я дав доручення урядовцям, аби така ініціатива стала глобальною, - сказав Володимир Гройсман. – Це наша найкраща інвестиція. Найвища цінність – життя та здоров’я дитини».

Глава Уряду подякував Дитячому Фонд ООН (ЮНІСЕФ) та Фонду ООН у галузі народонаселення (ЮНФПА) за підтримку і таку ініціативу. «Хотів би, аби в кожному куточку України питанню дітей був наданий найвищій пріоритет», - сказав Володимир Гройсман.

У свою чергу Глава представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Джованна Барберіс зазначила, що ініціатива «Громада, дружня до дітей та молоді» дійсно не нова для України. «Але саме сьогодні є нагода більш ефективно реалізувати її завдяки активній реформі децентралізації. Ця програма унікальна і нагальна для України. І я дякую Уряду за відданість і бажання реалізувати складні завдання», - сказала Джованна Барберіс. За її словами, долучення до ініціативи дозволить Україні ефективно захищати права дітей та молоді.

Довідково 

Ініціатива «Громада, дружня до дітей та молоді» передбачає захист 5 базових прав дитини, включаючи право на освіту та охорону здоров’я. Громади, які вестимуть активну роботу в напрямку захисту прав дітей та молоді, отримуватимуть спеціальний статус, який дозволить громаді більш тісно працювати з іншими громадами, як всередині України, так і за її межами, залучати інвестиції, передусім, в соціальні проекти.

НАТО вітає значне покращення співробітництва з Україною у рамках «Процесу планування та оцінки сил»

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час візиту до штаб-квартири НАТО зустрілась із заступником помічника Генерального секретаря Альянсу з оборонної політики та планування Джонатаном Перішем.

Сторони обговорили питання участі України у програмі НАТО «Процес планування та оцінки сил» (ППОС), а також розвитку системи оборонного планування за стандартами НАТО.

«Ми високо цінуємо підтримку Альянсу в просуванні реформи у сфері оборони в Україні та розглядаємо «Процес планування та оцінки сил» як інструмент, який дозволяє нам організувати роботу з ретельного оборонного планування та наближення українського сектора безпеки і оборони до євроатлантичних стандартів», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.

У контексті розвитку спроможностей української сторони Іванна Климпуш-Цинцадзе сказала про необхідність посилення міжвідомчої взаємодії, а також синергії зусиль усіх гілок влади з реалізації ключових стратегічних документів, які регламентують співробітництво України з НАТО: Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО з відповідними документами оборонного планування – Стратегічним оборонним бюлетенем, дорожніми картами реформ міністерств та відомств, а також Планом пріоритетних дій Уряду.

Джонатан Періш позитивно оцінив здобутки української сторони за минулий рік, зазначивши про значне покращення співробітництва з Альянсом у рамках реалізації ППОС.

«Надзвичайно позитивно вражений прогресом у проведенні реформ оборонно-безпекового сектору. Втім потрібно не рахувати кількість реформ, а виділяти якість змін. Україні необхідно розробити план досягнення «абсолютних» пріоритетів. Ви маєте багато пріоритетів, але при цьому обмежені ресурси», – зазначив Джонатан Періш. Він також оцінив ефективну взаємодію Міноборони, МВС та Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України, підкресливши, що міжвідомча координація за минулий рік значно покращилась.

«Одним з основних показників ефективності нашої спільної роботи з Альянсом буде ухвалення Закону України «Про національну безпеку». Ми вдячні експертам НАТО за значний внесок у розробку цього документа», – додала Віце-прем’єр-міністр. За її словами, головним аспектом оборонної реформи в Україні є посилення можливостей для ефективного цивільного нагляду за сектором безпеки та оборони, а також розробка сучасної військової політики.

Іванна Климпуш-Цинцадзе взяла участь у засіданні Комісії Україна-НАТО у Брюсселі

Перебуваючи з робочим візитом у Брюсселі, Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе взяла участь у засіданні Комісії Україна – НАТО на рівні послів, присвяченому обговоренню питань ходу реформ і безпекової ситуації в Україні та навколо неї.

У вступному слові головуюча на засіданні Заступниця Генерального секретаря НАТО Роуз Гьоттемюллер дала високу оцінку результатам співробітництва між Україною та НАТО, впроваджуваним реформам, а також запевнила у незмінній солідарності та єдності держав-членів НАТО в питанні підтримки суверенітету і відновлення територіальної цілісності України. Ця позиція була широко підтримана членами Альянсу.

Віце-прем’єр-міністр поінформувала учасників засідання про нинішню безпекову ситуацію на Сході України та в Криму у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації. Відтак було зазначено про важливість подальшої політичної та практичної підтримки НАТО України в протистоянні агресії та впровадженні внутрішніх реформ.

Окремо Іванна Климпуш-Цинцадзе зупинилась на основних результатах внутрішніх змін, зокрема в рамках виконання Україною попередньої Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО. Йшлося про реформування безпекового сектору, судової системи та забезпечення верховенства права, боротьбу проти корупції, удосконалення податкової системи, продовження децентралізації, покращення системи міжвідомчої координації.

«Ми чітко розуміємо, що можливості, надані Річною національною програмою, не повністю використовувалися протягом багатьох років. Однак ми пишаємося тим, що за останні два роки нам вдалося суттєво змінити та покращити взаємодію, продемонструвавши реальні важливі досягнення», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона окреслила основні положення планованої РНП на 2018 рік.

Під час засідання Комісії також наголошувалося на важливості організації засідання Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів під час Саміту НАТО у Брюсселі у липні 2018 року.

Посли держав-членів НАТО наголосили на своїй незмінній підтримці України. Було зазначено прогрес, досягнутий Україною, та висловлено готовність Альянсу сприяти проведенню подальших реформ.

Практичним механізмом реалізації реформ залишатимуться Річні національні програми, виконання яких щорічно оцінюється НАТО.

«Ми робимо реформи не для Брюсселя чи Вашингтона, Варшави, Вільнюса чи Берліна. Україна це робить для себе, для кожного зі своїх громадян», – сказала Віце-прем`єр-міністр.

Короткостроковий пріоритет у відносинах між Україною та Альянсом – проведення комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів під час липневого саміту, - Іванна Климпуш-Цинцадзе

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе та заступниця Генерального секретаря НАТО Роуз Гьоттемюллер під час зустрічі у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі обговорили нагальні пріоритети у відносинах між Україною та НАТО. «Таким пріоритетом для України є проведення комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів під час саміту НАТО, що відбудеться у липні», - заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона зазначила, що Україна сподівається на подальшу рішучу підтримку союзників та розраховує на посилену військову співпрацю через запрошення приєднатися до Програми розширених можливостей.

Іванна Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що Україна прагне поглиблювати відносини з Альянсом з метою приєднання до організації. «Я хотіла б чітко заявити: вступ до НАТО є нашою стратегічною метою. Україна зацікавлена повною мірою використовувати всі існуючі практичні інструменти та можливості для наближення до Альянсу та підготовки до можливого членства», - сказала вона. Віце-прем’єр-міністр додала, що нещодавнє рішення українського Парламенту визначити членство в НАТО стратегічним пріоритетом України створює всі підстави для країн-союзників розглядати Україну як країну, яка прагне вступити до Альянсу.

Іванна Климпуш-Цинцадзе поінформувала заступницю Генсека НАТО, що, незважаючи на російську агресію та тимчасову окупацію Криму й Донбасу, Україна продовжує здійснювати всебічні реформи, спрямовані на зміцнення демократії та верховенства права, забезпечення економічного процвітання. «У 2018-2019 роках Україна зосередиться на сталому економічному зростанні, отже, серед пріоритетів будуть створення спеціалізованого Антикорупційного суду, приватизація, дерегуляція, реформа державного управління, поліпшення інвестиційного клімату, подальше реформування енергетичного сектору, пропозиції щодо запровадження ринку землі, логістика та інфраструктура, сприяння інноваціям і продовження реформ у соціальній сфері - охорона здоров'я, освіта та пенсійна реформа», - сказала вона.

Сторони також торкнулися питання українсько-угорських відносин та рішення Угорщини про блокування Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів. «Роблячи відносини України і НАТО заручником двосторонніх питань з Україною, уряд Угорщини відкриває ящик Пандори та створює загрозливий прецедент для майбутньої співпраці Альянсу з партнерами», - зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона підкреслила, що розробляючи механізми впровадження Закону «Про освіту», українська сторона дотримуватиметься раніше заявлених зобов'язань щодо реалізації рекомендацій Венеційської комісії, а також - відкрита для консультацій з угорською меншиною в Україні та з угорським урядом.

Україна прагне посилювати співпрацю з НАТО щодо модернізації системи цивільного захисту, – Іванна Климпуш-Цинцадзе

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, перебуваючи з робочим візитом у Брюсселі, зустрілася з помічником Генерального Секретаря НАТО з операцій Патріком Тернером. Сторони обговорили напрями взаємодії для підвищення рівня готовності у випадку надзвичайних ситуацій цивільного характеру та захисту критичної інфраструктури, як елементів системи національної безпеки України.

Учасники зустрічі позитивно оцінили створення ефективної та сучасної системи цивільного захисту в Україні, яку включено до Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2018 рік.  

Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала Патріку Тернеру за його особисту підтримку розвитку тіснішої співпраці між Україною та Альянсом у рамках Комітету з планування на випадок надзвичайних ситуацій, адже цей формат довів свою користь для України. «Ми очікуємо, що співпраця України з НАТО у цій сфері буде на такому ж високому рівні, як і співпраця в оборонному та військовому секторах. Сподіваємося на ефективність такої взаємодії», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Патрік Тернер та Іванна Климпуш-Цинцадзе обговорили також взаємодію з НАТО у створенні в Україні національної системи стійкості. «Особливу увагу ми приділяємо створенню в Україні єдиної системи стійкості як комплексного рішення для формування дієвого механізму запобігання та протидії різним видам загроз, із залученням досвіду та найкращих методик держав-членів НАТО у цій сфері», – підкреслила Віце-прем’єр-міністр.

Вона зазначила, що обговорення цього питання планується під час засідання Комітету НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій у форматі «29+1». Під час цього засідання українська сторона має намір поінформувати союзників про свої досягнення та обговорити способи покращення ситуації у цих напрямах. 

Також сторони обговорили питання протидії гібридним загрозам і спільні проекти у цій сфері. «На жаль, зараз Україна для Росії де-факто є базою для випробування різноманітних гібридних атак», – наголосив помічник Генерального Секретаря Півночноатлантичного альянсу.

Окрім цього, Іванна Климпуш-Цинцадзе та Патрік Тернер приділили увагу участі України в операціях НАТО. Зокрема, представник Альянсу позитивно оцінив вклад  України в безпеку Чорноморського регіону.

На часі – впровадження трирівневої системи ЦНАП, - Геннадій Зубко

Сьогодні ми маємо синергію зусиль органів місцевої влади, Уряду і міжнародних партнерів щодо розбудови мережі центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) на місцях. Таке партнерство сприяє створенню сучасних ЦНАПів за кошти місцевих бюджетів, ДФРР, субвенції для ОТГ та програми «U-LEAD з Європою». Тому від місцевої влади та громад важлива ініціатива в цьому напрямку, яку ми як Уряд будемо підтримувати і впроваджувати. Про це на загальних зборах Асоціації ОТГ заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Ми переходимо до трьох стандартів ЦНАПів. Це стосується не лише вимог до приміщень та оснащення. Мова про відповідність визначеним стандартам 1, 2 або 3 рівня з точки зору кількості послуг, що надаються. Для прикладу, третій рівень – це 600 послуг. Ми розуміємо, що такий ЦНАП може бути розміщений у великих містах та обласних центрах. Але ми також прагнемо до відкриття ЦНАПів і в ОТГ, які б забезпечували максимально комплексне та якісне надання адмінпослуг», — зазначив Геннадій Зубко.

На сьогодні вже відкрито 75 ЦНАПів в Україні за рахунок ДФРР і субвенцій ОТГ. Загалом по Україні – 746 ЦНАП, з яких 71 - в ОТГ.

За словами Геннадія Зубка, вже напрацьована мережа — карта необхідної кількості ЦНАПів по всій Україні. «Мережа враховує важливий критерій – територіальну та часову доступність до послуги для мешканців у конкретному населеному пункті. Найближчим часом ми опублікуємо весь перелік населених пунктів з обов’язковим розміщенням у них ЦНАПів, і проекти зі створення центрів за цією методикою будемо підтримувати в першу чергу», — зазначив Віце-прем’єр-міністр.

Середня зарплата в Україні в лютому зросла до 7828 грн і вдвічі перевищила мінімальний показник року, – Держстат

Середня номінальна заробітна плата в Україні в лютому становила 7828 грн, що більш ніж удвічі перевищує показник мінімальної зарплати на поточний рік, закріплений в законі про Державний бюджет. Про це свідчать дані Державної служби статистики України. За рік (лютий до лютого) зростання становило 26,1%. Індекс реальної заробітної плати (лютий до лютого) становив 110,5%.

У галузевому розрізі зарплати вищі за середню зафіксовані в промисловості (8347 грн), в торгівлі (8537 грн), на транспорті (8496 грн), в сфері ІТ (13242 грн), в сфері фінансової діяльності (14404 грн), в науковій діяльності (10524 грн). Зарплати в бюджетній сфері дещо нижчі, але вони також суттєво перевищують мінімальний показник.

В регіональному розрізі зарплати вищі за середню отримували працівники підприємств та організацій Донецької та Київської областей. Наближаються до середнього по країні показника підприємства Дніпропетровської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської областей. В Києві середня зарплата сягнула 12124 грн.

Одночасно, згідно з даними Держстату, зменшується показник заборгованості по зарплатах. Причому найбільшу частку боргів становлять застарілі заборгованості, сформовані, передусім, на економічно неактивних підприємствах східних областей, зупинених, в тому числі, через бойові дії.

Довідково

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман поставив завдання довести показник середньої зарплати в Україні за підсумками 2018 року до 10 тис. грн. Глава Уряду наголошував, що таке підвищення забезпечать економічний ріст та політика Уряду щодо розвитку промислового потенціалу та залучення інвестицій і технологій в економіку держави.

Розпочато перший етап структурної реорганізації ДФС — районні ДПІ втрачають статус юросіб

Державні податкові інспекції в районах, містах (крім м. Київ), районах у містах, об’єднані державні податкові інспекції втрачають статус юридичних осіб та приєднуються до головних управлінь ДФС у регіонах. Таке рішення Кабінет Міністрів затвердив постановою «Про реформування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби» 28 березня 2018 року. 

У чому суть?

Відбувається перший етап структурної реорганізації ДФС в рамках комплексної реформи ДФС, наступним кроком якої є створення єдиної юридичної особи в податковому напрямі ДФС. Таким чином, завершуються процес переходу функцій аудиту та роботи з боргом на обласний рівень, розпочатий з прийняттям Закону України №1797 «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Районні податкові інспекції фактично перетворюються в Центри обслуговування платників.

«Ліквідація районних органів ДФС — це перший етап структурної реорганізації ДФС. Це дозволить областям ефективніше виконувати основні функції ДФС, такі як аудит та робота з боргом, а районам зосередитися на обслуговуванні платників. Наступний крок структурної реорганізації ДФС — створення єдиної юридичної особи у податковому напрямі ДФС», — каже Міністр фінансів Олександр Данилюк. 

Що це дає?

Така реорганізація дозволяє ефективно організувати роботу персоналу районів та областей.

Що далі?

Після впровадження зазначеної ініціативи планується створення єдиної юрособи на рівні податкового блоку ДФС.

  • 1
  • 2

  • Ban Pr
  • Ban Urad
  • Ban Vr
  • Ban Don

© 2017 Волноваська районна державна адміністрація. Використання будь-яких матеріалів, що опубліковані на цьому сайті, дозволяється при умові посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на офіційний сайт.

logo
Донецька область,
   м. Волноваха, вул. 1-го Травня, 1
(06244) 4-14-37
vrga@volnov.dc.ukrtel.net