12 квітня 2018 р.

В Анкарі завершилося 11-е засідання українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва

Нові пріоритети України в рамках Партнерства «Відкритий Уряд»: спільне творення

Павло Петренко та єврокомісар Дуня Міятович обговорили успіхи України в сфері виконання рішень ЄСПЛ

В Анкарі завершилося 11-е засідання українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва

Сьогодні, 12 квітня, в Анкарі (Турецька Республіка) завершилося 11-е засідання Міжурядової українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва під співголовуванням Першого віце-прем'єр-міністра - Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва та Міністра національної оборони Турецької Республіки Нуреттіна Джаніклі.

Учасники засідання приділили значну увагу розширенню наявних та створенню нових можливостей для збільшення торгівлі між Україною та Туреччиною.

«Завершення переговорного процесу щодо укладення Угоди про вільну торгівлю Україна-Туреччина на взаємовигідних умовах є одним із найважливіших спільних завдань. Ми також приділяємо значну увагу поліпшенню інвестиційних можливостей для турецького бізнесу, який закликаємо долучатися до приватизації в Україні, а також брати активну участь у проектах в галузі інфраструктури, енергетики, сільського господарства, промисловості, а також освіти, науки та культури», - підкреслив Степан Кубів.

Він додав, що однією з нових дуже вигідних можливостей є торговельна взаємодія Туреччина – Катар – Азербайджан – Грузія – Україна. Ця співпраця відкриє нові можливості для виробництва продукції з високою доданою вартістю, розширить транспортні потоки, зокрема, відбудеться активізація співробітництва у нафтогазовій галузі, у тому числі опрацювання питання створення українсько-катарсько-турецької робочої групи з метою вироблення механізмів і маршрутів доставки скрапленого природного газу з Катару в Україну.

Степан Кубів зазначив, що у 2017 році Туреччина посіла третє місце серед торговельних партнерів України за обсягом українського експорту товарів (5,8% загального експорту товарів з України) та перше місце серед країн Близькосхідного регіону за обсягами товарообігу з часткою 50%. Товарообіг склав $3,78 млрд (зростання на 20,1% проти 2016 року), експорт - $ 2,52 млрд (зростання на 22,9% проти 2016 року), імпорт - $ 1,26 млрд (зростання на 14,9%), позитивне сальдо - $1,26 млрд (більше ніж в 2016 році на $ 305,46 млн).

«Ми продовжуємо співробітництво у сфері інвестицій та державно-приватного партнерства, IT, інновації, сільського господарства та харчової промисловості, у сферах ветеринарії, карантину та захисту рослин, промисловості, сертифікації та стандартизації», - підкреслив Степан Кубів.

Він розповів, що серед позитивних аспектів розвитку українсько-турецького економічного співробітництва за останній період слід відзначити підвищення рівня турецьких інвестицій в українську економіку.

«Туреччина є ринком у фокусі для українського експорту згідно з Експортною стратегією. Тому важливо посилювати торговельно-економічне співробітництво, контакти «бізнес до бізнесу» та збільшувати наш експорт на турецький ринок, бо він якісно змінює країну», - розповіла заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі - Торговий представник України Наталія Микольська.

За її словами, спільна участь України та Туреччини в Регіональній Конвенції Пан-Євро-Мед сприятиме посиленню торговельно-економічного співробітництва, виробничій кооперації між обома країнами та збільшенню експорту до Туреччини.

«Лише за минулий рік експорт товарів і послуг до Туреччини склав 2,7 млрд дол. США і зріс на 456,7 млн дол. США у порівнянні з 2016 роком. Маємо й надалі посилювати торгівлю через наявні та нові інструменти», - зазначила Наталія Микольська.

У засіданні Міжурядової українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва також взяли участь представники української урядової делегації, високопосадовці Турецької Республіки, експерти та представники бізнесу обох країн.

За підсумками засідання Степан Кубів та Нуреттін Джаніклі підписали Протокол, де зафіксували ключові домовленості та результати проведення засідання Міжурядової комісії.

Довідково

Українсько-турецька міжурядова економічна комісія утворена для посилення взаєморозуміння щодо основних принципів та процедур роботи та відповідно до статті 10 Угоди про торговельно-економічне співробітництво між Урядом України та Урядом Турецької Республіки, яка укладена 4 травня 1992 року.

Комісія має 7 робочих органів за напрямками співпраці: сільське господарство, туризм, чорна металургія, транспортні проекти, наука, промисловість, технології, паливно-енергетичний комплекс, державно-приватне партнерство.

Павло Петренко та єврокомісар Дуня Міятович обговорили успіхи України в сфері виконання рішень ЄСПЛ

Міністр юстиції Павло Петренко в рамках робочої поїздки до Копенгагена (Данія) провів зустріч з Комісаром з прав людини Ради Європи Дунею Міятович, в ході якої було обговорено успіхи України у сфері виконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). В зустрічі прийняв участь заступник Міністра юстиції України – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

За словами очільника Мін’юсту, Україна лише після Революції Гідності почала серйозну послідовну роботу, спрямовану на виконання тих судових рішень, які роками виносилися Європейським судом з прав людини на користь українських громадян.

Він нагадав: у спадок від попередньої влади новій команді Міністерства юстиції залишилося понад 3000 невиконаних рішень Європейського суду з прав людини. Фактично дві третини загальної суми компенсації було присуджено за часів президентства Януковича – з 2010 по 2014 рік. Це пов’язано з надмірним популізмом тодішньої української влади, яка підвищували рівень соціальних виплат, фактично не маючи на це коштів у бюджеті.

Він наголосив, що станом на кінець 2017 року було повністю погашено заборгованість за тими справами, які вже розглянув ЄСПЛ і присудив виплату громадянам України справедливої сатисфакції.

«За даними офіційної статистики, з 2006 року до початку 2014 року державою було сплачено 409 млн грн. За останні 3 роки, коли ми почали реалізовувати програму погашення боргів за рішеннями ЄСПЛ, сплачено 1,4 млрд грн», - зазначив Міністр юстиції.

Більше того, з приходом нової команди до Міністерства юстиції представники нашої держави у ЄСПЛ нарешті почали реально захищати права держави. Адже дуже часто суд виносив рішення на користь позивача лише через те, що держава не була гідно представлена на відповідних засіданнях. Також значної економії коштів та пришвидшення розгляду справ в суді вдалося досягнути завдяки практиці дружніх врегулювань та односторонніх декларацій, які були рекомендовані країнам Ради Європи до активного застосування Інтерлакенською декларацією (2010 року) та Ізмірською декларацією (2011 року).

«За період з 2014 по кінець 2017 року Європейський суд з прав людини розглянув позовів проти України на суму 2,34 млрд євро. Завдяки послідовній та аргументованій позиції захисників Міністерства юстиції суд зобов’язав Україну виплатити за цими справами усього 48 млн євро. Економія становить 2,29 євро млрд, або понад 98% від заявлених позивачами сум», - заявив Іван Ліщина.

При цьому держава у особі Мін’юсту почала в судовому порядку стягувати кошти, витрачені на сплату за рішенням ЄСПЛ, з реальних винуватців. Нині вже подано 199 позовів про відшкодування збитків державі до установ та підприємств, які порушили права українських громадян. Загальна сума цих позовів перевищує 1 мільярд гривень.

«Позови майже на 68 млн грн вже задоволені. Інші перебувають на стадії розгляду», - додали представники Мін’юсту.

Міністр юстиції зауважив, що нині в Україні тривають реформи, які покликані забезпечити виконання на національному рівні всіх прав та свобод громадянина, які викладені в Конвенції з прав людини та її протоколах.

«Важливою складовою цього процесу є судова реформа, яка забезпечить громадян справедливими рішеннями, які виносяться у розумні строки. З іншого боку – невід’ємною частиною забезпечення доступу до правосуддя є розвиток нашої системи безоплатної правової допомоги. Вона дає можливість навіть найбільш вразливим соціальним групам захистити свої права у суді як у кримінальних, так і у адміністративних та цивільних справах», - сказав очільник Мін’юсту.

Учасники зустрічі наголосили на необхідності продовжувати запровадження змін, які дадуть можливість українським громадянам отримувати повну сатисфакцію на національному рівні, не звертаючись за захистом своїх прав до міжнародних інституцій.

«Маємо багато спільних позицій щодо виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини та подальшого удосконалення процедур в середині держави, які дадуть змогу уникати звернення з боку наших громадян до міжнародних судів», - резюмував Павло Петренко.

Нові пріоритети України в рамках Партнерства «Відкритий Уряд»: спільне творення

12 квітня 2018 р. у Клубі Кабінету Міністрів України відбувся захід «Партнерство «Відкритий Уряд»: визначення пріоритетів України на 2018 – 2020 роки».

Під час свого виступу на тему  «Відкритий Уряд»  в Україні: досвід партнерства» Державний секретар Кабінету Міністрів Володимир Бондаренко наголосив, що для нього особисто дуже важливою є готовність інститутів громадянського суспільства брати на себе відповідальність за розроблення та виконання заходів у рамках Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд». «Секретаріат Кабінету Міністрів відкритий до партнерства з громадськими експертами і прагне налагоджувати урядово-громадську співпрацю», – підкреслив Володимир Бондаренко.

Державний секретар Кабінету Міністрів також повідомив, що на початку року вже відбулися відкриті засідання робочих груп Координаційної ради з провадження Ініціативи в Україні, які напрацювали низку пропозицій. Крім того, мають відбутися обговорення в регіонах.

 «Пропозиції до плану дій на 2018 – 2020 роки формуються в контексті Цілей сталого розвитку, що сприятиме прискоренню виконання Україною зобов’язань у рамках Порядку денного сталого розвитку 2030», – зазначив Володимир Бондаренко.

У заході також взяли участь Міністр Кабінету Міністрів, співголова Координаційної ради з питань реалізації Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» Олександр Саєнко, заступник директора Представництва Програми розвитку ООН в Україні Блерта Чела, фахівець з реалізації програм відділу підтримки міжнародної Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» Хелен Турек, стратегічний радник міжнародного фонду «Відродження» Тарас Качка, члени Координаційної ради з питань реалізації Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», представники органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства.

Співголова Координаційної ради з питань реалізації Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» від громадськості, менеджер проектів урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Олеся Архипська зазначила, що на сьогодні Україна не лише переймає досвід інших країн, але й може ділитися власним, зокрема, щодо впровадження відкритості політики, розвитку публічних закупівель, відкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників підприємств.

Серед пріоритетів для України на 2018 – 2020 роки Олеся Архипська назвала розбудову довіри: «Довіра має будуватися не тільки зі сторони громадянського суспільства до Уряду, але і навпаки: Уряд має довіряти громадянському суспільству».

Хелен Турек, фахівець з реалізації програм відділу підтримки міжнародної Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», у своєму виступі підкреслила, що в пріоритетах України на 2018 – 2020 роки повинні залишатися деякі впроваджувані зараз реформи, які особливо важливі для країни, зокрема реформи, направлені на боротьбу з корупцією. Крім того, вона підкреслила, що важливо проводити моніторинг стану виконання реформ і бачити реальний діалог між суспільством і владою. 

Заступник директора Представництва Програми розвитку ООН в Україні Блерта Чела наголосила, що ПРООН підтримує Ініціативу від часу її започаткування у 2011 році. За її словами, це дало змогу спостерігати динаміку розвитку. «Ми раді бачити реальний прогрес щодо відкритості Уряду», – підкреслила Блерта Чела. Вона додала, що Представництво ПРООН сприятиме тому, щоб якомога більше учасників було залучено до розробки нового плану дій з впровадження Ініціативи. «Ми налаштовані на тісну співпрацю з Урядом та іншими зацікавленими сторонами, щоб посилити відкритість Уряду та забезпечити вирішення нагальних потреб, які існують в суспільстві», – зазначила вона.

Тарас Качка, стратегічний радник міжнародного фонду «Відродження», переконаний, що крім плану дій, який зараз розробляється, потрібно звернути увагу на контекст реформи державного управління, а саме на впровадження нових підходів до прийняття урядових рішень.

«Можливість далі розвивати відкритість Уряду буде залежати від того, наскільки ця відкритість перекладається на якість формування політики», – зазначив Тарас Качка і додав, що Ініціатива, яка сьогодні обговорюється, є одним із важливих елементів більш широкої реформи урядування.

Оскільки Урядом розпочато підготовку дворічного плану дій з впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2018 – 2020 роках, учасникам заходу було запропоновано взяти участь в інтерактивному опитуванні щодо реалізації Ініціативи, а також голосуванні щодо визначення пріоритетних Цілей сталого розвитку для формування нового плану дій. Подальша дискусія щодо нових зобов’язань України в рамках Ініціативи відбулася в форматі світового кафе.

  • Ban Pr
  • Ban Urad
  • Ban Vr
  • Ban Don

© 2017 Волноваська районна державна адміністрація. Використання будь-яких матеріалів, що опубліковані на цьому сайті, дозволяється при умові посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на офіційний сайт.

logo
Донецька область,
   м. Волноваха, вул. 1-го Травня, 1
(06244) 4-14-37
vrga@volnov.dc.ukrtel.net