ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ УКРАЇНИ! ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ, ВМИРАЮТЬ ВОРОГИ!

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ УКРАЇНИ!

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ, ВМИРАЮТЬ ВОРОГИ!

Згідно Указe Президента України від 23 серпня 2019 року № 621, День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, відтепер офіційно відзначається щорічно 29 серпня. Відповідно плану заходів з відзначення у 2020 році Дня пам’яті захисників України, акцентується увага на проведенні 29 серпня о 10:00 загальнонаціональної хвилини мовчання, покладання квітів до могил учасників АТО, започаткуванні нових традицій вшанування полеглих героїв: встановлення у цей день на могилах зменшених копій Державного прапора України та використання під час заходів у якості символу трагічних подій – квітки соняха.

В скорботі рідна Україна за тими, хто віддав своє життя. Шостий рік окупант не вгамовує свого загарбницького апетиту до української землі; шостий рік точиться кривава російсько-українська війна; гинуть герої-захисники, сиротіють діти...

Саме 29 серпня українські війська виходили з іловайського оточення по так званому «Зеленому коридору», зазнавши найбільших втрат через віроломні дії регулярної армії Росії.

Стає моторошно лише від однієї думки: скільки наших воїнів-захисників, мирного населення України загинуло за шість років. Охоплює жах від невідомості: скільки ще?

Щодня, у боротьбі з ворожими загарбниками, Україна втрачає своїх синів. Кожен, з загиблих воїнів, залишиться у нашій пам'яті, вдячність за їхній подвиг житиме у серцях українців.

Серце рветься на шматочки, коли у вічність йдуть ті, кому ще б жити, у кого попереду ще могло б бути багато років, повних щастя і любові, у кого було багато нездійснених задумів та мрій, хто не залишив по собі нікого на цій землі і тих, хто залишив сиротами дітей, вдовами дружин і у страшному горі своїх матерів. Настали такі часи, що Україна мало не щодня плаче, оплакує своїх полеглих Героїв, що загинули захищаючи свою землю, свою Україну, захищаючи кожного з нас. Ми в неоціненому боргу перед нашими воїнами, нашими славними синочками і донечками України. Вони віддали життя щоб жили ми, що є ціннішим за життя?

Давайте ще раз, згадаємо поіменно тих, хто ціною свого життя, дав нам шанс жити в мирній країні. А саме наших героїв:

Чернецький В'ячеслав Йосипович - навідник 36-ї окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України, матрос. 20 березня 2017 року загинув у бою з диверсійно-розвідувальною групою російсько-терористичних угруповань в районі села Водяне Волноваського району Донецької області в ході оборони міста Маріуполь.

Ліневський Станіслав Якович – військовослужбовець обслуги протитанкового артилерійського розрахунку протитанкового взводу роти вогневої підтримки 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат. 25 листопада 2015 року загинув в результаті дорожньо-транспортної пригоди поблизу міста Дзержинськ (нині – Торецьк) Донецької області.

Хитрик Генадій Васильович - підполковник Національної гвардії України. 2 листопада 2014 року Геннадій Хитрик загинув в мікрорайоні «Східний» міста Маріуполь, на блокпосту, під час огляду цивільного автомобіля, який вибухнув. Машину із вибухівкою підірвали за допомогою мобільного телефону в той момент, коли до неї підійшли охоронці блокпосту на чолі з Г.Хитриком.

Вічна пам'ять Вам наші герої!

Перед іконою я стану на коліна,

Воскову свічку тихо запалю

І помолюсь за рідну Україну,

За тих солдатів,

Що полягли в жорстокому бою.

Солдате український, я за тебе

Щодня благаю Бога і молю,

Щоб захистив жовте поле, синє небо,

І щоб живим лишився ти в бою.

Перед солдатом стану на коліна,

Воскову свічку тихо запалю