Садухін Дмитро Олександрович (30.07.1996 – 09.03.2022)
Дмитро Олександрович Садухін народився 30 липня 1996 року в селі Новомайорське Волноваського району Донецької області. Мав середню спеціальну освіту.
5 березня 2021 року Дмитро був призваний на військову службу Бучацьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки міста Бучач Тернопільської області та зарахований до списків особового складу військової частини А0998.
Проходив службу у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила на посаді гранатометника 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону.
Із 7 лютого 2022 року був залучений до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки.
9 березня 2022 року Дмитро прийняв свій останній бій.
Близько 09:30 під час обстрілу взводного опорного пункту 24111 «Трускавець» у районі Золотого-4 із реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град» Дмитро загинув, виконуючи військовий обов’язок та захищаючи Україну.
За мужність і самовідданість, виявлені під час захисту України, Указом Президента України № 183/2022 Дмитра Олександровича Садухіна нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Подвиг Дмитра також відзначено посмертно орденом «Хрест Героя» № 1377 — відзнакою, якою вшановують мужність, самопожертву та героїзм полеглих Захисників України.
Ці нагороди є свідченням його відваги та нагадуванням про високу ціну, яку українські воїни платять за свободу і незалежність держави.
Похований Дмитро на Краснопільському кладовищі у місті Дніпро.
Дмитру назавжди залишилося 25 років…
Світла пам’ять Захиснику України. Щирі співчуття рідним і близьким Героя.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
