«Перемога в серцях поколінь»
Гарною традицією стало щорічне проведення архівним відділом Волноваської райдержадміністрації виставки, присвяченої відзначенню Дня пам`яті та примирення та Дня перемоги над фашизмом у Другій світовій війні. 30 квітня 2021 року відкрито виставку «Перемога в серцях поколінь».
Основними світлинами стали архівні документи, фотодокументи з особистого фонду Кукленка Григорія Йосиповича, нашого земляка, учасника Другої світової війни. Також бажаючі можуть оглянути статті районної газети «Наше слово», присвяченні знаменним подіям, приторкнутися до історичного героїчного минулого та ознайомитися з живими світками подій, нашими земляками та їх героїчним подвигом.
Пам'ять… Це не просто частина історії. Пам'ять – це наша совість, біль, наша гордість. Пам'ять наших дідів, батьків і старших братів, пам'ять вічно молодих солдатів і офіцерів, що мужньо боролися з ворогом і перемогли, пам'ять тих, хто поліг смертю хоробрих, пам'ять всіх, чиї серця обпалила Друга світова війна ... Війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України. Минають роки, відлітають у вічність…
76 років минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли гармат, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життя мільйонів людей. В жахіття війни було втягнуто 67 держав, 80% населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих 6 років. Вона пронеслася над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопила простори всіх океанів. У цій війні загинуло близько 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто пропав безвісті. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні. Все далі відходять грізні роки Другої Світової війни. Але не згасає пам'ять про тих, хто приніс на вівтар перемоги своє життя, хто поліг у боях заради щастя інших.
Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і навіть вбивати інших українців. Поруч із тим, слід наголосити на внеску саме українців у розгром нацизму і згадати як про солдат Радянської армії (понад 6 млн) та воїнів УПА (понад 100 тис.), так і про тих українців і вихідців з України, які перебували у військових з’єднаннях інших держав: Польщі, США, Канади, Франції. З різних причин українці воювали і по інший бік: у військах Німеччини, Румунії, Угорщини, Словаччини, Хорватії. Із Україною також пов’язане і завершення війни. 2 вересня 1945 р. генерал Кузьма Дерев’янко від імені СРСР приймав беззастережну капітуляцію Японії. Лише на території України в руїни і згарища перетворено 714 міст, 28 тисяч сіл. Скільки горя, мук, крові, життів людських за цими цифрами. Кожен день, як рік, кожен рік, як століття. Це все було… Були німі кургани, війна йшла не на життя, а на смерть. Як сиві Дніпрові води, збігають роки. Журавлиними ключами відлітають у далекий вирій дні. А навкруги вирує вічне життя…Мільйонам людей назавжди врізався в пам’ять біль Другої Світової війни. Червоним лиховісним полум'ям кривавого терору увірвався він до мирних осель Західної України того далекого 17 вересня 1939 року, розірвав небо хижою тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами Наддніпрянської України 22 червня 1941 року. Вікопомна неділя, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони – святиня нашої пам’яті. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово «війна», вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче – життя у боротьбі з фашистськими загарбниками. Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо. Мільйони людей забрала війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини – це трагедія. А коли мільйони… Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації. Крізь дощі і сніги, крізь роки і лихоліття говорять з нами ті, хто не посміхнеться сьогодні, не зустріне цю весну. Поклонімося ж тим, хто поліг у бою . . .
Тематико-експозиційний план виставки до Дня пам`яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
|
№ п/п |
Вид документа |
Назва та зміст документа |
Назва фонду |
Номер фонду |
примітка |
|
1 |
фото |
Урочиста хода, присвячена Дню Перемоги 9травня 1964 року |
Особистий фонд Кукленка Г.Й. |
№173 |
ім`я файла Р3030652 |
|
2 |
фото |
Зустріч з ветеранами війни 9 травня 1965 року |
Особистий фонд Кукленка Г.Й. |
№173 |
ім`я файла Р3030259 |
|
3 |
фото |
В парку біля могил воїнів, які звільнили місто 8 травня 1965 року |
Особистий фонд Кукленка Г.Й. |
№173 |
ім`я файла Р3030261 |
|
4 |
паперовий |
Протокол с № 1 по № 12 заседань педради 1943 рік |
Великоанадольський лісовий коледж |
№163 |
справа № 335 |
|
5 |
паперовий |
Протокол с № 1 по № 15 заседаний педради1944 рік |
Великоанадольський лісовий коледж |
№163 |
справа № 449 |
|
6 |
паперовий |
Протокол с № 1 по № 12 заседаний педради1945 рік |
Великоанадольський лісовий коледж |
№163 |
справа № 7 |
|
7 |
паперовий |
Протоколы с № 1 по № 22 заседань правління колгоспу 1943 рік |
Колгосп ім.Щорса |
№18 |
справа №28 |
|
8 |
паперовий |
Протоколы заседань правління колгоспу та сборів членів колгоспу 1943 рік |
Колгосп ім.Ілліча |
№21 |
справа №20 |
|
9 |
паперовий |
«Людський біль довжиною у 80 років», «В пам'ять про загиблих» |
Газета «Наше слово» |
№193 |
статті від 11.05.2019 №38(10630) |
|
10 |
паперовий |
«Нашим ветеранам уклін» |
Газета «Наше слово» |
№193 |
стаття від 08.05.2020 №19(10713) |
За інформацією архівного відділу Волноваської райдержадміністрації
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
