Величний день в історії України
22 січня – величний день в історії України. 1919 року на Софіївській площі у Києві був проголошений Акт возз'єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.
Так сталося, що протягом багатьох столiть iсторичного розвитку Україна не мала власної державностi та єдиної територiї. Українськi землi були під гнітом багатьох держав: Росiї, Литви, Угорщини, Речi Посполитої, згодом Румунiї, Чехословаччини.
У березнi 1917 року у Надднiпрянськiй Українi розпочалася нацiональна революцiя. Було обрано Центральну Раду, першого Президента М.Грушевського, проголошено створення Української Народної Республiки (УНР), а IV-м Унiверсалом вiд 22 сiчня 1918 р. було проголошено незалежнiсть України. Подiбнi процеси вiдбувалися i в Галичинi. 13 листопада 1918 р. було проголошено назву держави ЗУНР i створено перший уряд — державний Секретарiат на чолi з Костем Левицьким.
Вже з 1 грудня 1918 р. у Фастовi було пiдписано угоду про об'єднання ЗУНР i УНР, а 4 сiчня 1919 р. у Станiславi УНРада схвалила закон про злуку двох українських держав. Здійснилася споконвічна мрія українців про об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.
Це була велика, урочиста мить братерства українського народу. Вона справила велике враження не лише на учасників процесу, але й почала нову добу в житті народу. Таким чином вперше за шістсот років був зроблений серйозний крок до об'єднання більшості етнічних українських земель в єдину державу.
На жаль, у тих складних внутрішньо- та зовнішньополітичних умовах так і не вдалося завершити об'єднання розрізнених частин України.
Однак, незважаючи на невдале завершення об'єднання двох республік, значення Акта надзвичайно важливе, оскільки він наочно показав безперспективність спроб роз'єднати український народ, протиставити українців один одному, змусити їх служити чужим для них інтересам. Він став етапом становлення і розвитку української державності.
Майже 100 років тому Акт Злуки мав величезне політичне та історичне значення, вперше об'єднавши Україну і фактично проголосивши національну державність. Потім цей день був викреслений з історії і майже забувся. Утворення незалежної Української держави в 1991 році знаменувало початок якісно нового етапу в утвердженні суверенітету і соборності українських земель.
У 71-у річницю Акта злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центральній і Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель та знак вшанування подій Української революції. Більше мільйона людей, взявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала одним зі свідчень того, що українці подолали страх перед комуністичним режимом і готові протистояти політиці комуністичної партії.
Та на жаль, 22 січня ввійшло в історію не лише як довгоочікуваний день в історії встановлення незалежності України, а й як перший кривавий день протистояння між протестувальниками та "Беркутом" на вулиці Грушевського під час Революції гідності, від початку якої минає вже 8 роки.
Близько 8 ранку "Беркут" пішов у атаку, почав розбирати барикаду й затримувати людей. О пів на дев'яту протестувальники перейшли в контратаку, і повернулись на попередні позиції, а силовики відступили за лінію спалених автобусів.
Внаслідок атаки "Беркуту" майже 200 протестувальників було поранено. Згодом прийшли повідомлення про перших загиблих протестувальників. Ними стали вірменин із Дніпропетровська Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський.
С.Нігоян отримав чотири вогнепальних поранення. Смерть констатували приблизно о шостій годині ранку. Одне з кульових поранень отримав в шию, ще одне — в голову. М.Жизневський загинув від мисливської кулі, яка влучила в серце.
Сьогодні, у день чергової річниці Дня Соборності, українці знову заявляють про себе, як про націю, яка спроможна боротись за свою свободу і відстоювати свої права.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
