Експрес інформація «Вогняними дорогами чужих країн»
Щорічно 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ця пам’ятна дата приурочена до виведення радянських військ з Афганістану у 1989 році.
Офіційно дата була встановлена в Україні 11 лютого 2004 року Указом Президента України на заміну радянському Дню пам’яті воїнів - інтернаціоналістів.
Афганська війна (1979-1989) була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу та стала однією з вагомих причин його краху.
15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю - війна була програна. З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі. За десять років неоголошеної війни на поле бою було відправлено більше 160 тисяч українців - кожен 4-й з 600-тисячної армії. Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули близько 15 тисяч воїнів, із них майже 4 тисячі українців, 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовами, 711 дітей - сиротами. Більше 8-ми тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля.
На сьогодні в Україні - близько 150 тисяч ветеранів Афганістану. Мало хто з них сподівався, що їм ще доведеться на власній землі воювати з завойовником і окупантом - РФ.
Крім афганців, цього дня вшановують і інших військових, які брали участь у різних війнах в часи СРСР та незалежної України. У період незалежності в миротворчих операціях за межами країни загинуло 49 військових.
З самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від російських загарбників, багато з них, на жаль, загинуло.
Подвиг учасників бойових дій – це та велична правда історії, яку не створити і не перекреслити у сучасному світі. Це приклад справжнього, дієвого патріотизму для кожної чесної людини і свідомого громадянина, свідчення єдності всіх поколінь нашого народу.
У цей скорботний день Україна схиляє голову перед своїми синами, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
