Особливості сплати земельного податку та орендної плати за землю під час воєнного стану

Дата: 23.09.2022 14:31
Кількість переглядів: 110

Під час консультацій, які організовує «U-LEAD з Європою» для громад, виникають питання щодо сплати земельного податку та орендної плати за землю під час дії воєнного стану.

Враховуючи актуальність питання, експерти U-LEAD підготували роз’яснення.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120 від 15.03.2022 року передбачає особливості справляння податку під час дії воєнного стану.

Так, відповідно до пункту 69.14 вищезазначеного Закону, тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, варто зауважити, що Кабінет Міністрів України наразі не затвердив перелік таких територій.

Маємо лише Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 року, де визначені такі території, проте він не може використовуватися для потреб оподаткування. Тому наразі це питання не до кінця врегульоване з точки зору застосування передбачених законом пільг зі сплати за землю.

Разом з тим, пеня та штрафи не нараховуються для суб’єктів господарювання. Тому, теоретично, якщо переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України не буде, та внаслідок цього пізніше доведеться виконувати податкові зобов’язання – додаткових видатків зі сплати пені та штрафу не буде.

Відповідно до підпункту 69.1 Податкового Кодексу України визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платник податків має не пізніше 30 вересня 2022 року подати заяву про відсутність  можливості  виконувати податкові обов’язки, разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують таку неможливість до ДПС (Наказ Мінфіну від 29.07.2022 р. №225).

А відповідно до підпункту 129.9.7 визначено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.

Щодо оренди приватних земель. Тут все дещо складніше.

Договори оренди таких земель не зобов’язані укладатися відповідно до типових договорів, як це передбачено для державних та комунальних земель. Тому вони можуть передбачати різні спеціальні норми, що можуть регулювати орендні відносини у випадках настання форс-мажорних обставин, надзвичайних ситуацій тощо.

Але, якщо спеціальні норми в договорі оренди не передбачені, то необхідно користуватися загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Зазначимо, що 28 лютого 2022 року Торгово-Промислова Палата листом №2024/02.0-7.1 підтвердила, що військова агресія російської федерації проти України – це форс-мажорна обставина (обставина непереборної сили). Проте, сам лист Торгово-Промислової Палати не є підтвердженням виконання зобов’язань конкретної особи/організації. (щодо сертифікату ТПП див. матеріал нижче)

Дія форс-мажорних обставин не звільняє сторону від обов’язків за договором, але є легітимною підставою для відстрочки виконання зобов’язань, та дає можливість не нести відповідальності за таке прострочення (штрафні санкції).

Отже, за оренду приватних земель сплачувати потрібно, але якщо через форс-мажорні обставини будуть порушені строки, то орендар не буде притягнутий до відповідальності, яка передбачена договором оренди чи законом.

Варто звернути увагу, що відповідно до ч.6 с.762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Але орендар повинен бути готовий довести, що можливості користування у нього не було. Ймовірно орендодавець не буде готовий до такого розвитку подій, тому в більшості випадків, дана норма може бути застосована за рішенням суду.

Однак можна звернути увагу на підпункт 2 статті 286 Господарського кодексу України, де зазначено, що орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.

Схожа норма зазначена і в частині 4 статті 762 Цивільного кодексу України, де зазначено, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Ці дві вищезгадані норми дають можливість орендарю та орендодавцю домовитися про зміну умов договору на взаємовигідних умовах, враховуючи ситуацію в країні.

Висновки:

Законодавство, що регулює адміністрування плати за землю, досить складне та неоднозначне. Зокрема для впевненого застосування спрощених процедур відповідно до ЗУ №2130 не вистачає переліку відповідних територій затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Однак інші його норми щодо скасування пені та штрафів дають можливість орендарям та платникам земельного податку відчувати себе більше захищено.

І, незважаючи на окремі преференції та звільнення від плати за землю, надзвичайно приємно, що більшість орендарів (фізичних та юридичних осіб) продовжують сплачувати гроші до місцевих бюджетів та тим самим підтримувати місцеве самоврядування, яке переживає складні часи, як і вся країна та бізнес загалом.

Сертифікат ТПП про наявність форс-мажорних обставин не є беззаперечним доказом їх існування: ВСРекла

ма

У постанові у справі № 908/2287/17 від  19.08.2022 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, залишивши без змін рішення судів попередніх інстанцій, зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Частиною першою статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Звідси Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі N 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі N 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі N 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь