АСТРАХАНЦЕВ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ (03.08.1969 – 07.04.2022)
Учасник АТО/ООС, бойовий медик 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.
Мешканець міста Волноваха.
Олександр народився 03 серпня 1969 року у місті Бердичів Житомирської області. Закінчив Бердичівський медичний коледж та здобув фах фельдшера. Після випуску пройшов строкову військову службу. Згодом працював за фахом. У 2005-2014 роках жив у Миколаєві, де працював помічником начальника охорони.
Займався улюбленим видом спорту – кіокушинкай карате. Брав участь у змаганнях різних рівнів, був у команді обласної Федерації. Виступав на чемпіонаті в Італії, мав коричневий пояс. Займав призові місця на турнірах. Збирав мінікопії автомобілів, колекціонував монети і марки.
Коли почалася російсько-українська війна 2014 року, пішов до лав ЗСУ.
Брав участь в АТО/ООС. У цей період виконав чимало успішних бойових завдань та врятував життя багатьом побратимам. Отримав поранення. Під час лікування у шпиталі познайомився із майбутньою дружиною Наталею. Згодом освідчився. 2019 року переїхав до її рідної Волновахи на Донеччині. Там служив у бригаді швидкої медичної допомоги.
За два дні до повномасштабного вторгнення в Олександра мав закінчитися контракт, але він вирішив залишитися. Тож 24 лютого 2022 року чоловік продовжував нести службу як бойовий медик 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.
«Тато завжди вирізнявся своєю хоробрістю та мужністю, людяністю та справедливістю»,- згадує донька загиблого воїна Олександра.
«Був веселим, любив подорожувати, багато читав, захоплювався фантастикою. Не втрачав стійкості духу. Він був для мене цілим світом», – розповіла дружина загиблого Наталія.
7 квітня 2022 року Астраханцев Олександр героїчно загинув. Будучи важко пораненим – підірвав окупантів в окопі разом з собою поблизу Попасної (Луганська область). Віддав найцінніше, своє життя, заради незалежної України.
Олександр навіки залишиться прикладом зразкового виконання військового обов’язку, прикладом мужності та героїзму, стійкості і рішучості українського воїна. Рідні, близькі, друзі та побратими назавжди запам’ятають його як доброго, розумного та справедливого, завжди готового допомогти людям та підтримати у будь-якій ситуації.
Поховали Олександра на кладовищі в селищі Гришківці Житомирської області.
У нього залишилися мама, дружина і донька.
НИЗЬКИЙ УКЛІН ТА ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
