Василець Сергій Вікторович (17.02.1978 - 20.07.2023)
Стрілець номера обслуги 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-турмового взводу 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військова частина А0281. Нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Закінчив Вугледарську загальноосвітню школу№1. Працював слюсарем на шахті «Південнодонбаська №1». На військову службу був призваний в березні 2023 року. Улюбленим заняттям було працювати з електрикою, дуже гарно малював.
Згадує дружина: «У цьому світі немає нічого складнішого, ніж втрата коханої людини. Кожен, хто пережив такий біль, знає, що слова не в змозі передати всю гіркоту і порожнечу, що залишилася в душі. Говорячи про Сергія - чоловіка та батька, який загинув під час захисту Батьківщини, ми не просто говоримо про людину, а згадуємо все його життя, повні надії та мрії. Він був не лише захисником своєї країни, але й турботливим чоловіком та батьком, який залишив після себе невимовну спадщину любові та підтримки. Його сміх звучав у будинку, наповнюючи його теплом, а обійми завжди були джерелом комфорту та натхнення. Кожен день він проводив із родиною, намагаючись покращити їхнє життя незважаючи на життєві обставини. Коли почались військові дії, він вирішив служити, зрозумівши, що це його обов'язок. Рішучість сяяла в його очах - він хотів захистити те, що було для нього найдорожчим. Це рішення відображало його внутрішній світ: мужність, шляхетність та відданість. Він захищав не тільки свою країну, але й майбутнє своєї родини, заради якої він був готовий віддати своє життя. Тепер, коли він пішов, його відсутність відчувається скрізь. В посмішки дитини, кожне сімейне святкування нагадує про нього, якою він був дивовижною людиною. В серцях своїх близьких пам’ять про нього буде жити завжди - про чоловіка та батька, якій завжди буде їхнім героєм. Втрата такої людини - це величезна трагедія, але його дух, його любов і відданість живуть у них. І хоча він пішов, його спадщина буде жити щодня, у кожній молитві та в кожному згадуванні про нього. Сергій був підтримкою своєї родини та надійним другом для оточення. Я глибоко сумую за його втратою. Його доброта, турбота та підтримка залишаться у моєму серці назавжди і я пам’ятатимемо свого чоловіка Сергія як люблячого чоловіка та батька, людину, яка завжди була там, коли це було потрібно, і яка робила наше життя яскравішим і щасливішим.»
Місце смерті: селище Діброва Сєвєродонецький район Луганська обл.
Місце поховання: м.Покровськ Донецької обл.
НИЗЬКИЙ УКЛІН ТА ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
