Коваленко Михайло Васильович (18.10.1972 – 23.04.2024)
Нагороджений посмертно орденом "ЗА МУЖНІСТЬ ІІІ СТУПЕНЯ”, але головна нагорода- сотні врятованих життів.
Місце народження та житель: уродженець та житель с.Степне Волноваського району ( колишнього Мар’їнського району) Донецької області
Посада, де проходив службу: з червня 2022 по березень 2023 входив до складу Великоолександрівської ТРО. 29 березня 2023 був зарахований на посаду водія гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти військової частини А3892 “ЕДЕЛЬВЕЙС”.
Все життя жив в рідному селі Степне. Закінчив 10 класів Степненської ЗОШ. В дитинстві займався греко-римською боротьбою, футболом. Проходив службу в Військовоповітряних силах України з 1990 по 1992 роки. Отримав звання сержанта. Закінчив Луганський національний університет сільського господарства за спеціальністю агроном. Працював в ТОВ “АГРО-АЛЬЯНС” директором. 10 березня 2022 року під обстрілами виїхав разом з родиною в Київську область Бориспільський район село Велика Олександрівка.
Він був доброю людиною, коханим чоловіком, люблячим батьком, турботливим сином і братом. Для нас він не загинув, а перейшов в небесне військо , яке оберігає наших захисників на фронті. Мій чоловік має позивний “БАТЯ”. Він для хлопців на фронті був справжнім батьком- люблячим і турботливим , і постійно повторював: ”Діти повинні жити і народжувати дітей, а не гинути на війні.” В мирному житті любив землю, природу, весь час проводив в полях, вивчав стан грунту, хвороби рослин. Дбайливо відносився до природи, до людей. Завжди допомагав людям. Дуже любив футбол. Ходив на полювання, рибалив.
Загинув при виконанні бойового розпорядження 23 квітня 2024 року поблизу н.п.Берестове Бахмутського району.
Місце поховання АЛЕЯ ГЕРОЇВ на Рогозівському кладовищі міста Бориспіль Київської області.
Залишились дружина, два сина і старенька матір.
НИЗЬКИЙ УКЛІН ТА ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
