Подхалюзін Андрій Олександрович (27.12.1973 - 15.04.2025)
Старший лейтенант, командир 1-ї стрілецької роти військової частини А7271, 105 ОБ 109 ОБр ТрО.
Нагороджений:
- відзнакою Президента України «За оборону України»;
- орденом «За вірність присязі»;
- медаллю «За службу державі»;
- коїном військової частини А7271.
Народився в місті Донецьк, проживав у місті Вугледар.
З 1981 до 1988 року навчався у ЗОШ № 2 м. Вугледар. У зв’язку з розлученням батьків у 1988 році разом із матір’ю та братом був змушений переїхати до Росії: Липецька область, Задонський район, село Дігтьове, де у 1989 році здобув базову середню освіту.
З 1989 по 1993 рік навчався у Задонському коледжі механізації та електрифікації сільського господарства, здобув кваліфікацію техніка-механіка за спеціальністю «Механізація сільського господарства».
У 1993 році одружився та разом із дружиною повернувся на батьківщину — до міста Вугледар Донецької області.
З 21 грудня 1993 року по 31 травня 1995 року проходив строкову військову службу у військовій частині 05847 у місті Запоріжжя на посадах механіка-водія та командира відділення.
З 1995 по 2003 рік проходив службу у Вугледарському МВ УМВС України в Донецькій області на посаді оперуповноваженого карного розшуку, мав звання капітана міліції.
З 2004 року працював у ДП «ШУ “Південнодонбаське № 1”».
З 1 вересня 2005 року по 19 червня 2007 року заочно навчався у гірничо-економічному технікумі міста Донецька, здобув освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» та кваліфікацію гірничого техніка-технолога.
З 1 вересня 2008 року по 30 червня 2014 року заочно навчався у Харківському національному університеті мистецтв імені І. П. Котляревського, здобув повну вищу освіту та кваліфікацію режисера драматичного театру.
Після перемоги на міському конкурсі сімейних пар «Дует Гармонія» у 2007 році разом із дружиною протягом п’яти років займався у міській самодіяльній театральній студії «Дядя Бурік».
З 29 серпня 2015 року по 12 лютого 2017 року проходив військову службу за мобілізацією, брав участь в АТО. Служив сержантом, головним сержантом танка танкового взводу танкової роти танкового батальйону військової частини польова пошта В4673.
З 2017 року до лютого 2022 року очолював громадську організацію ветеранів АТО м. Вугледар «Відповідальні громадяни», брав активну участь у громадському житті міста.
Повним складом громадська організація увійшла до складу 109-го батальйону територіальної оборони Донецької області, який із 24 лютого 2022 року вступив у нерівний бій із переважаючими силами російських окупантів.
Він був люблячим чоловіком, батьком і дідусем. Андрій був порядною людиною, надійним другом, щирим, веселим, не пасував перед труднощами й завжди був готовий допомогти.
На службі був дисциплінованим, сумлінним і чесним. За словами товаришів по службі, був справжнім командиром: вимогливим, грамотним, водночас людяним і справедливим. Дбав про своїх підлеглих, глибоко й особисто переживав втрати побратимів. Неодноразово разом зі своїм підрозділом виходив з оточення. Завжди намагався вивести всіх і евакуювати поранених, за що рідні бійців щиро дякували йому.
Героїчно загинув біля населеного пункту Степанівка Краматорського району Донецької області.
Похований у місті Вишневе Київської області.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
